Євреї Калуша на початку ХХ століття Дуже цікаві спогади про калуську броварню залишила Tsyfyah Shpilmen, батько якої був чиновником при управлінні фабрики. Після знищення їхнього будинку в часи Першої світової війни, їм надали квартиру біля броварні, інформують "Вікна" з посиланням на "KalushNewsCity".
Руїни Калуша в роки Першої світової війни
Більшість працівників фабрики були українцями. Tsyfyah згадує, що пиво було дуже смачним і продавалось по всій Галичині.
Пивна етикетка австрійського та польського періодів
Річка біля заводу (очевидно, Млинівка. — Авт.) була улюбленим місцем відпочинку калушан. Тут вони купались, засмагали.
Саме броварня була першим місцем у Калуші, де використовували електричний струм. Тому в будинку Tsyfyah було електричне світло і тепла вода у ванній. Вона згадує, що до них ходили купатися всі друзі й родичі.
Вид на калійний завод міжвоєнного періоду
Tsyfyah зазначає, що коли на Саліні (на територіях, що належали Калійному заводу) було знайдено поклади природного газу, то кожен будинок у Калуші використовував газ для опалення й приготування їжі. Напевне, мається на увазі середина 30-х рр. ХХ ст. Коли поклади газу зникли (так вказує Tsyfyah), будинки почали електрифікувати.
Калуська площа ринок у 1917 році
Міжвоєнний Калуш мав свій єврейський оркестр, згадує Blumach. Очолював його талановитий скрипаль Лейбех (Леон) Гутенплан. Оркестр був відомий не тільки у місті, а й в окрузі. Вони грали на весіллях, вечірках, фестивалях, театральних шоу. Цікаво, що коли у кінотеатрі показували німе кіно, то оркестр Леона акомпанував його своєю музикою.
Євреї Калуша на початку ХХ століття
Той самий Blumach згадує пані Рузенберг, яку знали усі в місті. Вона була більш відома як Макульницька. Це була фельдшер, яка в основному проводила практики у себе вдома. Крім цього, Макульницька була ще й перукаркою в сучасному розумінні, оскільки стригла калушанок.
Більше про єврейський Калуш — у блозі Яна Чарнецького "Єврейське питання і Калуш".