Переднє слово
Про вікопомну калуську "Шашличну" на вул. Михайла Грушевського (Мойши Калініна, Юліана Словацького, Долинська) я вже розповідав. Бекіцер заходьте на сайт калуських "Вікон" та читайте "Маршрут "Калуський спотикач" з циклу "Калуські легенди". Далі буду публікувати короткі оповідки, почуті за добрим пивом та шклянкою "еспозіто" в легендарній "Шашличній", обєднані в книжку "В Шашличній". Пишу з братом Ігорем Іванюченком. Пригадуємо разом, як воно весело було колись. Тоді ми були молодими та вродливими. Тераз залишились лишень вродливими. Сподіваюсь, й порозумнішали.
ПТАШКА
В нашому Калуші початку 70-х років минулого сторічя ніхто не чув про ексгібіціоністів. Таких, як ангела казмерчак/каснер/меркель. Навіть дуже "начитані", зарозумілі дітиска, на кшталт мене. Тоді дівчата навіть не палили, публічно. Як це смоктати… цигарку? В старому центрі міста успішно працювало знакове фотооательє "Галичина", зване гадючиною. Воно і зараз існує та приваблює місцевих екскурсоводів-аматорів. Одного з фотографів звали Ю. Повністю феєричного фасета, кобетяра, талановитого мастурбатора не ідентифікую. Позаяк в Калуші тераз жиє його родина "корінних", ніяк не інакше, калушан.
Самотній Ю, чоловік невизначеного віку, загадкового життєпису та сірої пересічної зовнішності, знав традиційну приповідку фотографів: "Закрийте очі, потім відкрийте, і вилетить "птічка". Родзинка від Ю полягала в наступному. Якщо на стільчику перед ним сиділа слічна кобіта (самотня), він показував фокус. Коли дівчина відкривала очі, з раптово розстібнутої ширінки Ю стирчала волохата "птічка". Ніхто з порєдних молодиць, греко-католичок від народження нікому про "пташиний жарт" Ю не розповідав. Гей би, соромно та не вальорно.
Аж ось до Ю потрапили дві сміливі дівчини, котрі воліли зробити колективне фото, удвох. Фотограф радісно, традиційно показав їм власну "птічку". Файдулі не розгубились: "Щось вуйку у вас птічка дуже мала, наче кілька, та брудна, мус митись. Ми бачили й більших птахів. Повстидались би такий пуцьвірінок дитячий публічити".
Кажуть, що після цього Ю захворів на імпотенцію, напудився. Це неточно. Але припинив показувати власну "птічку". Оце точно. І ніколи в житті не ходив на пиво у "Шашличну". Соромно, встидався. Як нині кажуть розумні дітиска, боявся булінгу з тролінгом. Отакий він, добрий, старий калуський ЕКСГІБІЦІОНІЗМ. ЄвропакУрча, ваша мама такуй була кривоногою курвопадкою. Якщо ви не відвідували нашу «Шашличну» :)
КОРОТКА РОЗМОВА
Фізкультуру в нашій Калуській СШ №2 (з російською мовою навчання в одну зміну) викладав польський шляхтич з села Княгиня, що існує біля Станіслава, Стефан Антоній Княгинецький. Совітська влада традиційно перейменувала його на Степана Антоновіча.
Пан Стефан був призером сересере з боксу. Тому частину зубів втратив під час спортивних боїв. Уроки фізри починались з його «Квас, гавняйсь, смігна!!!» Не всі тоді знали, що саме він першим відкрив талант легкоатлета, калушанина Євгена Аржанова – майбутнього першого призера олімпійських ігор-калушанина. Але усі цитували доброго пана Княгинецького, який побачивши мене — десятикласника — з цигаркою біля його улюбленої «Шашличної», сказав свою крилату фразу: «Посмотрітє, как хорошо і вкусно он куріт». Сам вчитель фізкультури не палив, але смачне пиво, посилене горівкою, полюбляв. Я також не палю, протягом проминулої половини сторіччя.
Одного разу учні обзивали трішки веселого вчителя Степаном Г…чом (презервативовичом). Хтось стуканув, що голосніше за інших викрикував прізвисько мій брат Ігор. До наступного уроку Антонович його не допустив, поки до школи не прийде батько, з яким пану Княгинецькому конче потрібно поговорити. Вочевидь, не про надійні засоби гумової контрацепції.
Ігор сказав татові, що варто взяти відгул та провідати вчителя фізкультури, який конче бажає познайомитись з батьком таких талановитих, спортивних синів (я захоплювався вільною боротьбою, а брат Ігор вже мав дорослий розряд з легкої атлетики).
Далі передаю розповідь батька. Перед школою він з радістю відвідав «Шашличну», випив дві гальби калуського пива. Ледве знайшов «підсобку»», де мав відпочивати від галасливих учнів фізкультурник, перший тренер Є. Аржановаа. Постукав у двері, котрі довго не відчинялись. Затим наш тато побачив обличчя людини зі слідами алкогольної залежності. Почув: «Єслі ви — атєц Іголя, я нє хачу с вамі газговагіваць». Двері зачинились. Ігор почав й надалі відвідувати уроки фізичної культури. Сподіваємось, шляхтичу Стефану Антонію Княгинецькому добре там, в раю. Мо зустрінемось на пиві…
Далі буде...
