Нині Лисичанськ мене здивував. Я – ветеран УГС, що встигнув закінчити сершколу за часів совка. Чим мене можна здивувати, особливо «на Донбасі» в 2018 році?
Зранку випадково двох волоцюг (народ їх називає «бомжами»). Чоловік та особа жіночої статі – вони є офіційними безпритульниками Лисичанського району «РТИ» – розмовляли між собою УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. Глава Луганської ОДА Ю. Гарбуз завжди принципово говорить російською. Лише не пишіть мені, що розкрадати бюджет можна і в новенькій вишиванці й навіть вимовляючи щось державною мовою, публічно. Я це і сам бачив та постерігаю..
Подивився я на двійко 50-річних старців біля контейнеру зі сміттям і ледь не заплакав…
В будь-якій цивілізованій країні Кравчука, Кучму, Ющенка, Януковича, Порошенка очікувало б довічне ув’язнення. Бодай за те, що вони перетворили унітарну країну з 78 % представниками титульної нації (українців) серед населення на федерацію. Коли я в 20 років тому в Пенсільванському університеті намагався пояснити місцевим правникам український конституційний феномен, вони не сміялись (через ввічливість), а лишень «донтандестендили». Наш основний закон демонструє світові українців в якості клінічних ідіотів. Адже в загальних засадах (ст. 2) Україна є унітарною державою. Але в межах «унітарної» країни існує автономна республіка (їй виокремлено розділ Х), з власними урядом, освітою, 3-ма офіційними мовами, зовнішньоекономічною політикою etc. Каталонія чи Борусія у федеративних Іспанії, Німеччині володіють меншим обсягом прав, аніж колишня Кримська область в унітарній Україні. Крим віддали Росії відразу, як ухвалили його автономний статус.
Донбас отримав власну автономію де-факто в 1994 році, а де-юре в 2014-му. Коли після Кримської області РФ окупувала частину Донецької та Луганської областей. Якби не добровольці, 12 тисяч загиблих українських громадян, нині увесь Донбас був би російським «Кримнашом».
Протягом десятиріч регіональна політика в Донбасі базувалась на українофобії. Всі керівники правоохоронних органів, будь-яких державних структур в Донецькій, Луганській областях призначались президентами України виключно після погодження кандидатів з місцевим російським криміналітетом (а україномовного злочинного світу в Україні ніколи не було і НЕМАЄ, що є ознакою несформованої держави). Карткові кидали, розпальцовщики, шлепери, баклани, шаапкокради, сутенери під парасолькою КГБ/ФСБ стали мільярдерами, мультимільйонерами. Через відкритий кордон вони руйнували економіку потоком контрабанди з РФ, що потрапляла в Україну через Донбас завдяки дозволеним Києвом прямим угодам з прикордонними областями Росії. Ніхто не розслідував резонансні вбивства, зникнення людей в даунбасі. Хазяї Донбасу навіть наказували власним холуям розмовляти з ними виключно російською мовою Міський голова А. Садовий у Львові говорив з віце-прем’єром Б. Колесніковим виключно російською, не соромлячись телекамер. Високопосадовець Луценко може навіть з Кучмою (який до 1994 року у віх анкетах зазначав, що він – «руській») говорити українською. Але в спілкуванні з Р.Ахметовим Ю. Луценко,як слухняний цуцик, стає на задні лапки і говорить виключно мовою хазяїна. Тобто, російською – рідною мовою мордовських татарів.
Тому на 28-му році «розбудови» незалежності міські голови Лисичанська, Сіверськодонецька, як і голова Луганської ОДА/ВЦА публічно виступають російською. І це – на 5-му році війни з РФ, якої, перепрошую, за їхнім світосприйняттям немає.
А місцеві бомженки, які двірнички, говорять українською. Рідною мовою запорізьких козаків, котрі в 1710 році й заснували Лисичанськ. Серед козарлюг були українці з прізвищами що і сьогодні трапляються в Лисичій Балці: Затуливітер, Богун, Бублик та….Гарбуз. Українці Південної Слобожанщини про те, що від 1991року безперервно будується Донбасі, завжди казали: «Ця справа – гарбузова».
