Віктор Глухий

Публікацій: 4

Калуська ТЕЦ: димові гази — без очищення, замість газу — вугілля та мазут

Наприкінці минулого місяця, а саме 26.05.2020 року, на вебсторінці Мінекоенерго оприлюднено повідомлення про плановану діяльність Калуської ТЕЦ, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, про що вже раніше повідомляли "Вікна". А саме: в результаті цієї планованої діяльності передбачається використання чотирьох видів палива (вугілля марки ГР, природний газ, мазут та його замінники) на всіх чотирьох котлах.

Цікаво, що наразі ні один з цих старих котлів ТП-87 (1967-1970 рр.), які вже давно вичерпали свій робочий ресурс, не обладнаний системою очистки димових газів від забруднюючих речовин, яка б відповідала сучасним екологічним вимогам. Згідно з „Інвестиційною програмою ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КАЛУСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ-НОВА» на 2019 рік, "Для очистки димових газів від летких фракцій золи на котлах ТП-87 ст.№1-4 змонтовані мокрі золовловлювачі. Пилоочисні пристрої мають такий же вік, як і котли, проектувалися на дотримання екологічних вимог 30-55-річної давності. На К-3 і К-4 технічний стан пилосистем незадовільний, по причині фізичного зносу. Систему очистки димових газів від оксидів сірки і азоту на ТЕЦ не передбачено". Допоміжне турбінне і загально-станційне обладнання теплової схеми мають механічне зношення, морально застаріле, в більшості випадків зняте з виробництва і вимагає заміни для стабільної роботи станції“.

Встановлення електрофільтру заплановане наразі лише на один з чотирьох котлів.

Як вказано у повідомленні, метою планованої діяльності є „можливість використання альтернативних видів палива природному газу для мінімізації його споживання у зв’язку із високою ринковою ціною та гострим дефіцитом“. Варто відразу зазначити, що ринкова ціна на природний газ зараз дешевша ніж на вітчизняне вугілля (якщо перерахувати на питому теплоту згоряння палива). Однак, мова буде йти не про те, що громадяни України зі свого гаманця мають субсидувати нерентабельну вугільну промисловість, хоча електроенергія від екологічно чистіших атомних станцій в рази дешевша ніж від ТЕС(Ц), і не про те, що прем'єр-міністр, міністерка енергетики та й весь Кабмін на найвищому рівні лобіюють вугільну промисловість у збиток державі/громадянам. Їхнє відношення до вугільної промисловості та її основного „покровителя“ загальновідома, і звільнення з посади в.о. голови Державної екологічної інспекції Єгора Фірсова, чи не єдиного за останні десятиліття справжнього борця за чисте довкілля, тепер дуже гарно вписується в цей логічний ланцюжок. Видно також, що керівництво країни вибрало інший вектор зовнішньої політики, оскільки збільшення навантаження на українські ТЕС суперечить виконанню „Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ)“, а саме: скорочення викидів забруднюючих речовин: дрібнодисперсних частинок, оксидів сірки, азоту та вуглекислого газу, а також статті 361 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Однак, мова зараз не лише про політику і гаманець, але й про здоров'я українців, яким вони будуть платити за підтримку вугільної промисловості. Чому? Спробую пояснити.

Інфографіка з strikingabalance.wixsite.com

Які саме забруднюючі речовини присутні у димових викидах і чим вони небезпечні?

Пил (тверді дрібнодисперсні частинки). Можна виділити 2 види пилу:

— світлий (зола) — це неорганічний (мінеральний) залишок вугілля, в основному дрібні частинки алюмосилікатів (домішки грунту у вугіллі). Шкідливий розміром своїх частинок (PM2,5 — PM10): розвиток легеневих захворювань починається після накопичення пилу в альвеолах, в дрібних лімфатичних вузлах і по ходу лімфатичних судин, що поступово веде до порушення функції легенів і серця (дихання та кровообігу) - розвивається картина легеневого фіброзу, відомого як пневмоконіоз.

— темний пил (вугільний порошок, сажа). Крім небезпеки розміром своїх частинок, сажа є дуже канцерогенною через те що адсорбує токсичні/канцерогенні органічні сполуки, які утворюються під час неповного згоряння вугілля (формальдегід, бензол, бензопірен та інші поліциклічні ароматичні вуглеводні — ПАВ). Згідно з Директивою 2004/107/ЄС Україна взяла на себе зобов'язання вести моніторинг цих речовин (ПАВ за вмістом бензопірену) в атмосферному повітрі.

Залишкова концентрація золи в димових газах не повинна перевищувати 30 мг/куб. м. Однак, на сьогодні на Калуській ТЕЦ існуючі «мокрі» системи очищення морально і фізично застаріли, характеризуються високим рівнем залишкової запиленості, що досягає 1200 мг/куб. м. Димові гази від пилу потрібно очищати електрофільтрами (ефективність очистки — 99,9%).

Оксид сірки (SO2) — один із найбільш токсичних газоподібних викидів енергоустановок, який складає більше 90% викидів сірчистих сполук з димовими газами котлоагрегатів (решта – SO3). Діоксид сірки окислює, руйнує матеріали, шкідливо впливає на здоров'я людини. Найбільшу кількість сірки містять вугілля (<6%) та важкі види нафтопродуктів (мазут — до 3,5%), в той час як природний газ практично не має її у своєму складі. Природний газ має значно менше домішків і його спалювання є більш екологічним порівняно зі спалюванням вугілля чи мазуту.

Оксиди азоту NOx (NO2, NO, N2O, N2O5) — шкідливо впливають на здоров'я людини, сприяють утворенню парникового ефекту та руйнуванню озонового шару, викликають «вимирання лісів», спричиняють утворення смогу.

Кислотні оксиди сірки та азоту при зустрічі в повітрі з крапельками води у вигляді водяної пари з’єднуються з нею в кислоти, які випадають на землю у вигляді «кислотних дощів», тим самим, крім шкоди здоров‘ю людей, спричиняють захворювання та вимирання флори, закислення ґрунтів, водоймищ.

Системи очистки димових газів від оксидів сірки та азоту (МСДГ/НСД — мокре сіркоочищення/напівсуха десульфуризація від SO2 та селективне некаталітичне/каталітичне відновлення для NOx) на Калуській ТЕЦ не передбачені. Оскільки димові гази не очищаються від оксидів сірки (SO2/SO3), їx концентрації у викидах ТЕЦ становлять 3000-8000 мг/куб. м при нормі ЄС — 200-400 мг/куб. м, концентрації оксидів азоту NOx сягають 1400 мг/куб. м і більше проти норми ЄС — 200-600 мг/куб. м (директиви 2001/80/ЕС та 2010/75/EU).

Вуглекислий газ (СО2) — утворюється в результаті спалювання викопних видів палива, не є настільки токсичним, однак несе загрозу для екології планети в загальному, як парниковий газ (пришвидшує глобальне потепління, що спричиняє природні катаклізми, які вже досить відчутні також i в Україні). Також у результаті неповного згоряння виділяється також монооксид вуглецю СО — токсичний газ, який шкідливо впливає на серцево-судинну систему людини.

Радіонукліди. У кам’яному вугіллі, яке використовується для роботи ТЕЦ, містяться природні радіоактивні ізотопи: калію К-40, урану U-238, торію Th-232. І не лише з Донецького басейну, але й із Львівсько-Волинського також. Після спалювання вугілля в золі, в тому числі і в летючій, залишаються всі радіоактивні ізотопи, що містяться у вихідному вугіллі.

У викидах містяться також альдегіди (RСНО), бензопірен (С20Н12), діоксини, фурани, оксиди важких металів (кадмію, марганцю, хрому, сурми, свинцю, нікелю, ртуті, миш'яку, …) та інші небезпечні речовини.

Відомо, що люди, які проживають на територіях з високим рівнем забруднення повітря, більше схильні до інфекційних респіраторних захворювань, астми, хронічного обструктивного захворювання легень, фіброзних утворень і навіть раку. Дослідження також показують, що ці люди є в групі ризику щодо ускладнень перебігу захворювання COVID-19.

Оскільки жоден із чотирьох енергоблоків Калуської ТЕЦ наразі не оснащений сучасними електричними фільтрами, викидаючи у повітря десятки тонн шкідливих речовин, зокрема дрібнодисперсного пилу та канцерогенної сажі, людям прийдеться фільтрувати димові гази своїми легенями… Поки на всіх чотирьох енергоблоках не будуть встановлені електричні фільтри, Калуська ТЕЦ не має права спалювати вугілля та мазут у цих котлах.

Як повідомлялось раніше, за завдання збитків довкіллю Калуській ТЕЦ у квітні цього року вже нараховано штраф на суму понад 18 млн гривень.

Чи бути й надалі безвідповідальному забрудненню навколишнього середовища Калуською ТЕЦ — вирішувати калушанам. Наразі, перед початком планованої діяльності, підприємство має пройти процедуру ОВД (оцінка впливу на довкілля), яка передбачає звернення громадян із зауваженнями та пропозиціями до планованої діяльності, а також громадські слухання. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності можна надсилати до Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Контактна особа: Гладун Євгеній Євгенійович, gladun@menr.gov.ua, ovd@menr.gov.ua.