Перший пішов, другий пішов, парашутики не забуваємо…
Об’єднана опозиція «За Батьківщину» оприлюднила партійні списки та списки мажоритарників . В розумінні повноти передвиборчої картини на Прикарпатті не вистачає рішення ВО «Свобода», котрого ми чекаємо першого серпня, ну і ясна річ – списку Партії регіонів , бажано більш повного, а також списки Удару Віталія Кличка (теж першого серпня) і правиці (тридцять першого липня). Свою ізюминку внесуть самовисуванці…
Оскільки основні гравці на полі №83 в Івано-Франківську ще не дочекалися своїх з’їздів, то тиша тут зберігається десь на один-два дні, не більше. То ми й почекаємо.
Дружба – сильна штука. Це почуття благородне, більш шляхетне, аніж навіть кохання, більш міцне, аніж алмази. Так дружба двох нардепів – Миколи Круця і Романа Ткача – тому тільки доказ. Округ №84 зливають по-тихому, принаймні так виглядає... Навіть незважаючи на допомогу церковним парафіям і сільським радам, тушці Миколі Круцю – 9 липня 2010 року увійшов до складу Коаліції депутатських фракцій «Стабільність і реформи», а за оцінкою руху «Чесно» Микола Круць не порушив хіба першого критерію – одного із шести (поки що) полегшують роботу. Фист доброчесний кандидат!
Як же так могло статися, що об’єднана опозиція «За батьківщину» висунула такого малознаного кандидата в окрузі (мова йде про Володимира Купчака)? Може і дійсно крім грошей, котрі пан Микола Круць міг би поофірувати на виборчу кампанію опозиції, є ще й дружба Романа Ткача ???. Той, разом із Андрієм Романчуком, цілком ймовірно, міг скористатися своїм впливом на обласний «Фронт Змін», щоб від КОДу висунути за квотою ФЗ досі малознаного і такого, що вже нещодавно програвав вибори в окрузі, Володимира Купчака – таким чином прибирається з дороги більш знаний Микола Зелінський і крім того – значно полегшується кампанія відомого Круця проти невідомого Купчака. Браво! Ставлю пляшку доброго калуського пива проти того, що Микола Круць, в разі якщо переможе – не повторить свій ганебний крок, тільки от тепер він вже буде не такий ганебний, як у 2010 році. Тоді Микола Круць був нашеукраїнцем – а тепер бачте, буде позапартійним самовисуванцем. Малоймовірно, щоб об’єднана опозиція після проведення з’їзду когось відкликала, а враховуючи, що «штабним генералом» Фронту Змін в об’єднаному штабі опозиції є нашоукраїнець Микола Мартиненко – то стає ясно, що колеги і друзі Миколи Круця намагаються йому програмувати перемогу в окрузі, навіть якщо це й завдасть поразки опозиції. Бо хто ж ближче до серця – Україна, опозиція чи колєги і друзі?!!!
В окрузі №85 (м. Калуш) об’єднана опозиція також поступила дивно: від КОДу округ представлятиме Ольга Сікора – місцевий лідер «Батьківщини», котра також показала не вельми високий результат на місцевих виборах. Також вельми цікавим є той факт, що в список потрапив Роман Сушко, а от, не зважаючи на військовий напір Анатолія Гриценка на лідерів опозиції – у виборчий список Ігоря Насалика не взяли, навіть з огляду на той навар, що залишився від екологічних грошей і безкоштовної медицини (гроші на які щедро виділяла нинішня влада) і обіцянку всіх калушан привести до правильного вибору. Тут КОД може й правильно зробив, бо неозброєним оком видно, що якби рух «Чесно» профільтрував цього кандидата – то є велика ймовірність, що фільтру по багатьох параметрах він би не пройшов. Насалик зберігає тишу, як кажуть в народі «клеїть окуня», а сам по тихому займається програмування округу №85 для свого позапартійного собрата у Христі, як це любить казати Ігор Степанович, Валерія Келестина , що вже майже відхрестився від Партії регіонів і йтиме як самовисуванець. Міський голова Калуша, оскільки є партійним замом Анатолія Гриценка і знатиме всі технологічні тонкощі стратегії КОДу – в дружніх бесідах за кавою буде консультувати свого однокласника як же йому перемагати Ольгу Сікору. Для регіоналів то справжня знахідка – свій у чужій команді, ніби й не у списку – але ж зам…
Цілком можливо, що Валерій Келестин при достатньо слабкому у фінансовому плані опонентові від опозиції (і при дружній вогневій підтримці Володимира Личука), може стати народним обранцем, а Ігор Насалик і далі буде «смотрящим за екологічним лихом». Рідний Рогатин, облагодіяний Галич і дружня калуська підтримка можуть зробити свою справу для регіонала. Опозиціонери, браво! Ставлю другу пляшку добротного калуського пива, що в разі обрання у парламент самовисуванця Валерія Келестина – він піде до регіоналів. Чому? Бо людська дружба – сильніша від любові до партій чи України, а депутатство – це хвороба, котра лічиться тільки повторним обранням.
Є така закономірність в області на цих виборах – із зростанням порядкового номеру округу – зростає складність і скандальність сценаріїв можливого розвитку подій… Ціла епопея розгорнулася у окрузі №86 (м. Долина). Даний округ для представництва у КОДі за квотою відійшов Фронту Змін, де по логіці речей мав би йти кандидатом хтось сильний та відомий із Долинського, Рожнятівського чи бодай Богородчанського районів. В активі фронтменів така людина знайшлася – Анатолій Дирів, котрий зумів провести успішну місцеву кампанію, і навіть був обраний головою Рожнятівської районної ради. В той самий час, київський благодійник із надвірнянським корінням Юрій Дерев’янко, депутат Івано-Франківської облради від того ж Фронту Змін активно лобіював свого колегу Володимира Грабовецького, з котрим вони без усякого остраху переслідування нинішнім режимом щедро засівали округи подарунками (в той час як опозиції не були відомі межі округів). Зрештою, на світ Божий вилізла стара історія Юрія Дерев’янка і компанії «Арт-Майстер», на що Юрій Богданович досить бурхливо реагував і навіть погрожував одній із газет позовом в сто тисяч... Власне, надмірний шум та гам і погубили «групу Дерев’янка» – то вони Анатолія Гриценка пікетують у Івано-Франківську, то вони із трембітами до Києва їдуть чистити списки від корупціонерів… Одним словом, за що боролись – на то і напоролись: ні в партійних спискахні в мажоритарних – ані Юрія Дерев’янка, ні Володимира Грабовецького немає, – підуть вони самовисуванцями… Якщо і справді припустити, що благодійники мають якесь завдання від регіоналів – то це як мінімум завдання вигравати в двох округах, ясна річ, що переможці таких перегонів могли б піти потім на тушкування без застережень…
На цьому інтрига в окрузі №86 могла би бути й вичерпана, якби не роль «другого плану» — київський бізнесмен В’ячеслав Кредісов . Власне цікава його поява на Прикарпатті. Відомо, що він соратник Ігоря Насалика колишній зам міністра оборони в часи Анатолія Гриценка. Ймовірно, Ігор Насалик готуючи калуський округ «під ключ» пропонував Кредісову взяти посильну дольову участь… В своєму блозі 13 травня 2012 року В’ячеслав Кредісов під заголовком «О Прикарпатье» пише: «Еще не так давно, мы с губернатором Ивано-Франковской области ездили в Португалию. В то время там находились около 300 тысяч наших «заробітчан», половина из которых именно из Ивано-Франковской области… После Калуша смотрю с перспективой на Долину, Рожнятов, Болехов, Богородчаны и другие города Прикарпатья…», а сама програма Кредісова по розвитку села стартувала…. (!) 1 квітня цього року. Після знайомства із Калушем, а особливо після здійснення спільного проекту братів Насаликів і Кредісова, В’ячеслав вирішив балотуватися в бойківському краї. Значна частина політтехнологів на форумах і в тематичних професійних групах вже обсмакувала рекламний ляп Кредісова (про помилку в імені кандидата навіть не йдеться): на бігборді В’ячеслав зображений у гуцульському кептарику (що знайшли в костюмерній – те і дали – піпл схаває), балотується у бойківському краї і активно відвідує лемківські фестини ... Дивлячись на оцю відчайдушну спробу бути обраним згадуються два уривки із літератури – перший за нашими оцінками звучить так: «я маленький пастушок, по коліна кожушок, не давайте копійки, бо діряві кишеньки, а давайте паперові – будьте, ґаздо, гонорові»… А от В’ячеслава Кредісова у моднячому костюмі із галстуком в скромному кабінеті Міністерства оборони стосується ймовірно інший літературний уривок із «Дванадцяти стільців» Ільфа і Петрова: «…Когда все пропуска были выданы и в фойе уменьшили свет, Яков Менелаевич вспомнил: эти чистые глаза, этот уверенный взгляд он видел в Таганской тюрьме в 1922 году, когда и сам сидел там по пустяковому делу…» Невеличкий, навіть поверхневий пошук в Інтернеті видає багато цікавих посилань про В’ячеслава Кредісова, котрі його характеризують неоднозначно, інколи як людину, що шукає депутатського імунітету через власну причетність до кримінальних справ, провадження по яких можуть пустити по новому колу…Але, то на розсуд виборців – може спільні поїздки з губернатором по світах і додадуть йому голосів.
В окрузі №87 карти ще більше сплутані через те, що Юрія Дерев’янка несподівано для нього самого висадили із опозиційного поїзда перед стартом, а за самодіяльний концерт під офісом партії Фронт Змін у Києві – позбавили членства в партії . Додати тут нічого, кожен сам може підрахувати скільки бабла пішло на благодійність в двох сусідніх округах , котрі опрацьовували Юрій Дерев’янко та Володимир Грабовецький. Тому й махати кулаками після з’їзду вже нічого, то факт. Всі крапки над «і» поставлять вибори. Надвірна відійшла у відання ВО «Свобода» і буде по справжньому боротися. Свій штрих у боротьбу внесе нині ударний мер Яремче Василь Онутчак, від якого сонце відкидає тінь Миколи Палійчука.
Коломия – не помия, Коломия – місто. Місто, що вже з часів 2004-2006, а також 2010 року є оплотом регіоналів: тут перемагали Зіновій Митник, Михайло Вишиванюк, Богдан Гдичинський, Михайло Негрич, що на цих виборах буде мати особливу місію. Не виключено, що й коломийські фронтмени по тихому матимуть також окрему місію, що до об’єднаної опозиції не матиме ніякого відношення. Взагалі, щоб розуміти масштаби, варто знати наприклад, що коломийщина – регіон, де в команді одного кандидата, депутата облради, працює депутат облради іншого, так би мовити політичного табору. Тут групи інтересів не будуть збиратися навколо партійних програм чи ідеології. Свій розклад в гру внесуть і городенківські регіонали, керівники сільськогосподарських підприємств. Якщо в Долинському окрузі ми бачимо внутріпартійні пристрасті – то в Коломиї будуть жорсткі місцеві виборчі бої. А особливо, зважаючи на кандидата від Удару і співпраці «Батьківщини» та «Свободи» – буде весело – фотокори будуть мати що знімати. Об’єднана опозиція матиме купу роботи в цьому окрузі. А якщо зважити, що Юрій Шухевич таки може балотуватися в цьому окрузі, то по гарячі репортажі із виборів варто їхати в Коломию-Городенку.
Об’єднана опозиція, виставляючи свою кандидатуру у снятинському окрузі показала свою ідентичну чинній владі модель розуміння виборів. Ставку зробили на умовний та міфологічний «адмінресурс», який нібито залишився у Василя Гладія з часів роботи в ОДА за ери Миколи Палійчука. Щось в цьому є, якщо взяти до уваги що і сам Микола Палійчук також кандидуватиме в цьому окрузі. Реальний вплив здійснюватиме і Василь Чуднов через Обласне об’єднання роботодавців, куди увійшли сім галузевих асоціацій, також ймовірно допоможуть верховинські та снятинські податківці. Сумнівів у хороших шансах обласного регіонала немає. Невідомо лише одне – чи Василю Чуднову допоможе згадування його імені як жертводавця під час літургії в храмах , мабуть допоможе – перефразовуючи шедевр Братів Гадюкіних: «З ними партія і Бог»...
Чи дійдуть ті всі бігуни до фінішу? Побачимо… Громадяни пасажири, виходячи із вагонів – не забувайте свої речі!