Проробити такий масив роботи, щоб все те написати http://vikna.if.ua/news/category/politics/2011/07/15/5567/view ЯЯ, певне, і не дано. Тут і про рейтинги партій, і про ймовірних кандидатів, і про агітаційні роботи… Та, на мою думку, у своїй «Неоплаченій аналітиці» Ткач «танцює не від того п’єцу». Бо ж не задав собі головного питання: навіщо нині діючому меру, котрий не сприймає критики, аналітика, яка б відображала реальний стан речей в місті, в той час як йому добре відомо, що справи міста — не найкращі?
ЯЯ почну з самого «завдання» мера журналістам, адже Насалик висловив навіть готовність презентувати 5 тис. $ тому, хто напише аналітичну статтю, де б ґрунтовно описувався соціальний та економічний розвиток міста, та ймовірний претендент, що займе посаду міського голови. До такого завдання мера в мене Б (!) (тому як ЯЯ не претендую на «хліб» калуських журналістів) виникло кілька запитань.
Щодо першої частини завдання: що бажає бачити Насалик у аналітиці соціального та економічного розвитку міста? Реальну аналітику, яка б ґрунтувалася на декларованих цифрах і фактах виконаних робіт та реальних цінах витрат, чи текст, написаний до фільму «Калуш — рідне місто моє…» авторства КМТ 2011 року, який фактично є пропагандистським роликом Української партії, відзнятим за кошти громади під орудою «грандіозного опозиціонера»-западенця. (Писати про всю брехню, що озвучена у тім фільмі за 12 хвилин 51 секунду, не буду, бо боюся манікюр весь переламати.)
Наскільки прикрі справи у Калуші, стає зрозуміло й байдужому пересічному калушанину, що дізнається про 12 тис. гривень, витрачених на дві надгробні плити, згорда обізваних Стеллою героям, та 6 тис. гривень, заплачених за звичайнісінькі квартирні двері встановлені у під’їзді, що у крамниці разом із монтажем коштують не більше 2 тис. гривень. Тож, наскільки прикрі справи в Калуші, що менеджери міста не цураються настільки дрібних зарібків? Хоча… Є ще, а вірніше — вже є й Турчин з його шлейфом кримінальних справ по розтраті бюджетних коштів, який нині на посаді в. о. заступника міського голови з питань медицини, на яку витрачається левова частка бюджетних коштів. То за яких нас треба мати довбнів, щоб керуючого медициною призначити спеціаліста з технології лісозаготівлі?!
Розуміючи таке становище в наших шпиталях, мені доводиться, натомість ласувати морозивом у спекотну днину, щоденно споживати салат «антипацан» (хоча, звісно, є й морозиво фісташкове з часником, та його у Калуші не буває), аби, Боже збав, не потрапити до рук медиків, що після урядових премій вже й авансу не дочекалися. Може й справді варто проаналізувати соціальний та економічний розвиток міста?... Та зараз — не про це.
Меру враз знадобився аналіз ймовірних претендентів на посаду міського голови, за який він навіть ладен заплатити. Ось що є цікавим насправді, бо постає питання: навіщо йому це? Власне з цього, на мою думку, і варто починати аналіз.
Про загальні фактори
Загальноукраїнські. Досі не визначені законодавчі правила, за якими проводитимуться парламентські вибори 2012, проте вже з впевненістю можна казати, що за мажоритарними округами депутатів до ВРУ не обиратимуть (на те є кілька причин, та ЯЯ не зупинятимуся на цьому). Щодо відсоткового цензу, то й тут зрозуміло, що ПР, навіть при неможливості його підвищення, не допустить його зниження. Загалом зрозуміло одне: ПР прийме такі правила виборів у Раду, за яких її нинішня більшість у ВРУ залишатиметься більшістю, а для такого їй необхідний закон, за якого не зможуть пройти у ВР «молоді» партії, до яких належить і Українська партія. Подальші коментарі тут, гадаю, непотрібні.
Місцеві. Те, що Українська партія наразі програла все, що лише спроможна була програти в області після минулих виборів до органів місцевого самоврядування, вже зрозуміло. Заради справедливості хочу зазначити, що і ніхто в обласній раді на нині гідно не відзначився. Запам’ятовуються хіба лиш зачитані політичні заяви Юрієм Романюком, представником «Батьківщини» та популяризація власної персони головою облради Олександром Сичем з його намаганням виглядати близьким до народу.
Очільника УП не можуть тішити й фантазії щодо проведення Українською партією своїх депутатів у Тернопільську, Закарпатську, Львівські ради (як було заявлено у квітні на з’їзді УП http://www.youtube.com/watch?v=_CSYqnzib_w ). Бо у Тернопільській міській раді — два депутати з УП http://www.rada.te.ua/deputies , в обласній раді представники УП — відсутні http://www.obl-rada.te.ua/oblasna-rada/deputatskyj-korpus . У Закарпатській обласній раді депутатів від УП – не існує http://zakarpat-rada.gov.ua/oblasna-rada/deputaty/deputaty-vi/ . В Ужгородській міській раді — одна особа, обрана по мажоритарному виборчому округу http://umr.uzhgorod.ua/deputaty/deputatu/ . У Львівській обласній раді — на жаль, не можу визначити, можливо, є за мажоритарними округами http://www.oblrada.lviv.ua/deputaty.php (партійна належність мажоритарників тут не відзначена), бо по партійним спискам — немає. У міській раді Львова – відсутні http://www.city-adm.lviv.ua/authorities-the-city/elected .
Щодо причетності УП до ПР чи тим більше зацікавленості ПР в УП — то ти тут, Ткач, мене потішив. По-перше, в ПР — Насалик був, його там всі знають — цим все сказано. Варто зауважити, що Партія Регіонів є дисциплінованою структурою, і це — одна з найсильніших рис цієї партії. По-друге, таких, як УП, в Україні надто багато, щоб ПР на неї зважати. Щодо виділення коштів, то Насалик наробив надто багато галасу і вчасно — саме тому правлячій владі доводиться займатися цією проблемою. Тим паче, що за умовами проведення Євро-2012 — територія країни повинна бути безпечною для туристів. Саме тому нині так активно і займаються вивезенням та утилізацією всіляких хімічних відходів та пестицидів.
З цього зрозуміло, що байки байками, а необхідного відсотку задля одержання парламентського крісла — Насалику не здобути.
То ж НАВІЩО Насалику на сьогодні у 2011 році знати про ймовірних претендентів на посаду мера Калуша на наступних виборах? Відповідь очевидна:
«Свет мои, зеркальце, скажи
Да всю правду доложи:
Я ль на свете всех сильней,
Всех коварней и хитрей?»
Ему зеркальце в ответ:
«Ты, ловкач, тут спору нет,
Наиболее могуч,
Изворотлив и везуч».
«Правду ты ли говоришь?
Не лукавишь, не трындишь?
Не боись, в суд не подам,
Говори, чё там да сям?»
Ну а зеркальце в ответ:
«Ты с харизмой, спору нет,
Но не взять одной харизмой,
Люди сыты пофигизмом».
Простіше кажучи — Насалику хочеться дізнатися, чи є в нього потенційні конкуренти, яких знешкодити простіше вже сьогодні або зайвий раз зайнятися самомилуванням.
А з того, що ти, Ткач, окреслив у своїй статті — ЯЯ реготала довго. До речі, щодо необхідності поділу ймовірних кандидатів на групи — тут ЯЯ з тобою погоджуюся. Та — не з твоїм варіантом.
Отож: стандартна опозиційна група кандидатів: і якої мари тут, на першому місті, читаю прізвище Очкура, який у провладній команді донині кутю цямкає (а нині то вже і жнива) та на русалок їздить подалі від комунізму в медицині та зони надзвичайної екологічної ситуації. Не виключаю ймовірність його балотування, та аж ніяк не в якості опозиціонера.
Ольга Сікора себе вже проявила у якості опозиціонера й недолугого (на жаль, але то є так) — конкурента на виборах. Для реальних шансів на перемогу їй необхідно дуже багато чого змінити. Перш за все — у собі, і вдало втілити кілька реальних соціальних проектів, але масштабніших, ніж просто пожертви на операції та лікування тих, хто до неї звертається. Також їй необхідна і власна команда. На мою думку, в такому разі в неї Б (!) і справді були Б (!) шанси. Але мені не віриться, що вона це зможе зробити. До речі, головним її козирем є той факт, що вона була наближена до Насалика в час його найбільшої популярності в місті і її перейшла в опозицію тоді, як довіра до мера пішла на спад. Чого не скажеш про Очкура заразом із Крохтою.
Василь Питлик — не «дотягує» до рівня мера. Роман Бігун — а хто це? Олег Нижник – розсмішив.
Група фахових поміркованих провладних кандидатів: Руслана Вайда, кар’єра Василя Петріва вже визначена і пов’язана вона з районом.
Ігорю Матвійчуку Калуш не цікавий в принципі. Про таке красномовно свідчить стан справ у підпорядкованій йому галузі, де все більше панує безлад. Його фантазія у плані впорядкування роботи УЖКГ вичерпала себе, а реформа ні до чого путнього не довела. Як висновок — маса коштів витрачена, а жодної норми не витримано навіть там, де якісь роботи й проводилися, що вже казати про роботи, які «виконані» виключно на папері. Ба навіть його манера говорити «місто Калуш», а не просто «Калуш» свідчить про те, що наше містечко йому чуже й чужим залишиться.
Оксана Табачук озвучує в обласній раді звернення міської ради і партійну позицію. Для кандидата на міського голову — замало. Її персону відношу хіба що до наступної, визначеної тобою, групи —
сумнівно-амбіційних провладних кандидатів — Наталія Бабій та компанія — тут з тобою цілком погоджуюся.
група свіжої крові або ж кандидати-лобісти великих підприємств — Андрій Найда, Роман Руско та інші, на мою думку, не матимуть популярності в місті через зниження залежності міщан від тих самих великих підприємств. Погодься: «ЛУКОР» — то не «Хлорвініл», тим паче, що «ЛУКОР» неодноразово недобре повівся зі своїми працівниками: тут і масові звільнення, і невиконана обіцянка щодо підвищення зарплатні… Коментарі зайві.
група кандидатів-”динозаврів” — чудово усвідомлює, що тут їм «лапати» нічого, і розглядали їх немає сенсу.
Ну, і головний кандидат — «вічно молодий олень» — який, як вірно зауважив сам Ткач, хоча й казав, що ладен руку на Біблію покласти, що більше не буде балотуватися міським головою Калуша, все ж «його руки на Біблії ніхто не бачив, а його словам вже не вірять навіть діти».
Це ж скільки букОФФ треба було зліпити, аби донести: Насалик нас покидати не планує, а замовлена ним аналітика виключно для того, щоб йому вказали на персонажів, кого Ігор Степанович ще «не підімнув». Тому, Ігоре Степановичу, аналітика стосовно претендентів на посаду голови міської ради від ЯЯ звелася до:
«Ты могучий, спору нет.
Нет на Калушской земле
Мэра равного тебе».
P. S. З огляду на те, що журналістами не був реалізований запропонований конкурс аналітичних статей і за умов, якщо мій допис здаватиметься цікавим та таким, що відображає реальний стан речей, пропоную пану Насалику не чекати результатів наступних виборів, а вже зараз перерахувати обіцяні 5 000 $ на рахунок Олежика Радьо, що потребує дороговартісного лікування:
ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Номер рахунку: 4405 8850 1841 5700
Отримувач: Радьо Оксана Василівна.
Кошти на його боротьбу з раком збирає громада міста.
http://www.wix.com/vriatuy_olega/1#!
Звісно, цим рахунком можуть скористатися й інші читачі моїх блогів, і не обов’язково перераховувати по 5 000 $. Хто e скільки оцінює мої «творіння», стільки й перекажіть на цей рахунок. Бо без нашої допомоги ця дитина не підніметься.
