Практичні та екологічно чисті альтернативи лише набирають оберти З 6,3 мільярдів тонн пластику, який людство викинуло з початку його масового виробництва в 1950-х, лише 600 мільйонів тонн було перероблено – 4,9 мільярда тонн було відправлено на сміттєзвалища або залишено в природному середовищі. Провідні компанії, іноватори, стартапи та активісти працюють над відповідями і намагаються вирішити проблеми, пов’язані з нашою екологічною кризою. Дуже багато відомих людей, серед яких Леонардо ДіКапріо, актор та активіст, або Лів Борі, астрофізик та професійний гравець у покер, також намагаються привернути увагу громадськості до цього нагального питання.
Хоча рівень усвідомлення шкідливого впливу пластику на навколишнє середовище значно зріс за останні декілька років, практичні та екологічно чисті альтернативи лише набирають оберти. Оскільки заборони на використання одноразової пластмаси з’являються у всьому світі – наступного року у Великобританії та до 2021 року в Канаді – нові матеріали набуватимуть все більшого значення. Але чи можуть вони насправді вирішити проблему забруднення?
Біорозкладні пластмаси – це один з найпоширеніших нині матеріалів, який став популярною заміною, оскільки споживачі почали вимагати зелених альтернатив. Замість того щоб залишатися незмінним протягом сотень років (якість, за яку пластик і цінували на початку його використання людством), біопластик може піддаватися дії мікробів, бути розжованим та перетвореним на біомасу, воду і вуглекислий газ (або за відсутності кисню на метан).
Деякі з них компостуються, це означає, що мікроби не лише розщеплюють їх, але й можуть перетворювати разом із їжею та іншими органічними відходами в компост. Лише деякі з таких пластиків можуть бути перетворені на компост в домашніх умовах. Таким чином, значок «компостується» найчастіше означає промислове компостування, тобто пластиковий стаканчик зі значком проростаючого зернятка не розкладеться на компост у вас на городі, якщо взагалі колись розкладеться. Проте потрапивши в спеціальне промислове обладнання – розпад стовідсотково станеться.
Існує європейський стандарт для біорозкладних упаковок: EN 13432. Потрібно, щоб упаковка розкладалася в умовах компостування промислового масштабу протягом 12 тижнів, залишаючи не більше 10% вихідного матеріалу у розмірі не більше 2 мм і не завдаючи шкоди ґрунту через важкі метали та не погіршує його структуру. Більшість біологічно розкладних та компостних пластмас – це біопластики, виготовлені з рослин, а не з викопного палива. Ізабела Радецька, професор біотехнологій в Університеті Вулвергемптона, та її колеги виготовляють вид біопластику під назвою полігідроксиалканоат (PHA). Якщо точніше, вони задіюють мікроби у процесі виробництва. «Коли вони піддаються стресу, ці мікроби будуть виробляти гранули всередині клітин, а ці гранули – біополімери», - говорить вона. «Коли ви вилучаєте їх з клітини, вони проявляють дуже хороші властивості, схожі на синтетичні пластмаси, але на відміну від останніх – вони повністю розкладаються».
На даний момент PHA складають близько 5% біорозкладаних пластмас у всьому світі. Близько половини біологічно розкладних пластмас – це крохмальні суміші. Полімолочна кислота (PLA), яка як правило використовується в компостних кавових чашках і кришках, складає ще одну чверть.
Проте, хоча більшість цих біопластиків потребують промислових компостерів для їх розкладання після використання, гарантії щодо того, що такий розклад відбудеться – немає. Зважаючи на досвід людства, є сенс запитати, що станеться, якщо вони опиняться там, де не повинні.
Незважаючи на те, що в океані можуть руйнуватися тонкі пластики (наприклад пластикові пакети), товстіший і міцніший PLA, який використовується для кавових стаканчиків та виготовлення кришок для чашок, прозорих пластикових стаканчиків, соломинок для пиття та іншої харчової упаковки, у воді буде поводитися як звичайний пластик і зовсім не розкладеться. То навіщо ж компаніям переходити на такий біорозкладний пластик? Ці пластмаси, скоріше за все, не зможуть вирішити нашу проблему морського забруднення, але вони добре підходять для вирішення ще однієї великої екологічної проблеми: харчових відходів.
Найбільша потенційна область впливу для компостуючих пластмас – це обслуговування продуктів харчування. Від чашок для кави до упаковки для сендвічів та контейнерів для перевезення, використання компостуюючих пластмас означатиме, що, принаймні, в ідеальному світі – пластик та будь-які харчові відходи, які все ще прилягають до нього, можуть розкладатися разом. Це потрійний виграш: зменшення кількості пластику, що надсилається на сміттєзвалище, запобігання забрудненню рециркуляцією харчовими продуктами, і гарантія того, що харчові відходи повертаються в ґрунт, а не залишаються гнити на сміттєзвалищі, де вони будуть виділяти метан.
Прогрес таких країн, як Італія – де одноразові пакети для фруктів, овочів та хлібобулочних виробів повинні бути компостними і їх можна переробляти в рамках широко розповсюджених зборів харчових відходів – показує, що вирішення деяких наших проблем, пов’язаних із пластиковим забрудненням таки існує. Якщо ви харчові відходи утилізуються належним чином, як це вже відбувається у кількох країнах, все інше теж буде простіше переробити. Завдання полягає в тому, щоб зібрати всі частини цієї головоломки.