Дмитро Бахматюк (зліва) отримує подарунок для Калуської гімназії від шефа — ТзОВ "Карпатнафтохім" У 2012-му році Калуська гімназія поступилася Кловському ліцею №77 м. Києва, Українській гімназії №1 м. Івано-Франківська, Дніпропетровському Українсько-Американському й Черкаському фізико-математичному ліцеям. Нагадаємо, що в 2008-2010 роках наша гімназія входила у трійку. Дмитро Бахматюк наголошує, що цього року, на відміну від минулих чотирьох, у сотню не увійшла жодна звичайна школа.
Директор гімназії також сформував перелік загальноосвітніх навчальних закладів України, які входили в десятку найкращих за результатами ЗНО впродовж 2008-2012 років. У цьому переліку досить непогано виглядає наша область: у десятку потрапили три заклади — Калуська гімназія, Українська гімназія №1 й Фізико-технічний ліцей при ІФНТУНіГ м. Івано-Франківська. До речі, у поточному році у сотню кращих вперше увійшла Снятинська гімназія.
Дмитро Бахматюк вважає, що ЗНО – один із найкращих інструментів моніторингу шкільної освіти, а врахування при вступі середнього бала атестата нівелює результати незалежного оцінювання. Як вчитель-практик він переконаний, що бал атестата ніколи не стане стимулом до навчання. Щоб проконтролювати, чи середній бал результатів ЗНО співпадає з середнім балом атестата, що в ідеалі мало б спостерігатися, Дмитро Бахматюк порівняв загальний середній бал результатів ЗНО та загальний середній бал атестата випускників Калуської гімназії. У нього вималювалася така картина. Якщо в 2007/2008 навчальному році ніхто не вів мови про врахування атестата, середній його бал у гімназистів був нижчий на 6,7 бала, ніж результати ЗНО. Коли вже почали вести мову про врахування середнього бала атестата, він дещо зріс (у 2009 році – 5,3 бала, 2010-у – 0,7 бала), але результати ЗНО все ж таки переважали. В останні роки, коли враховується атестат, його середній бал, каже Дмитро Бахматюк, і в нас дещо став вищим, але мало що (в 2011 році – на 1,5 бала, в 2012 – на 2,2 бала). Тоді як за результатами досліджень вступної кампанії 2010 року в 435 вишах України, опублікованими в журналі «Вісник ТІМО, 2010, №11», виявив, що для абсолютної більшості абітурієнтів цих ВНЗ значення середнього бала атестатів переважає середнє значення результатів ЗНО десь на 10-15 і більше балів. Абітурієнти тільки 19 невеликих регіональних ВНЗ мали середній бал атестата нижчий від середнього бала ЗНО, причому середні значення їхніх результатів ЗНО були нижчі від 160 балів. І лише в 60 великих університетах різниця середніх значень балів ЗНО й атестатів менша 10 балів, але на користь атестатів. Із них тільки в абітурієнтів 10 солідних університетів, ця різниця була менша 5 і лише в двох вона складала 0,9 і 0,71 бала відповідно. Із цих даних однозначно випливає, що атестат остаточно отримав перевагу над сертифікатом УЦОЯО, знівелювавши самі поняття «якість освіченості» та «об’єктивність оцінювання».
Та все ж таки, незважаючи на цей фактор, відколи в Україні ввели ЗНО, калуські гімназисти майже 100-відсотково вступають на державну форму навчання, причому до престижних вишів, констатує Дмитро Михайлович. Та чомусь цей фактор не враховують деякі гімназисти-старшокласники і їхні батьки. Дуже боляче сприймає директор відтік старшокласників з гімназії. Тільки з початку цього навчального року у школи міста пішло троє. Образливо, говорить Дмитро Бахматюк, бо гімназійний колектив вклав у цих дітей неабияку працю, вони отримали чималий багаж знань. Його дивує те, що нинішня система вступу до вишу дозволяє вчитися не на повну потужність, на що й розраховують старшокласники, йдучи в школи за середнім балом атестата. Зачепила гімназію й загальноураїнська тенденція до вступу за кордон: цього року шестеро калуських гімназистів уже навчаються в Польщі. Ця тенденція, на думку Дмитра Михайловича, якраз і свідчить про якість вищої освіти в Україні та й, зрештою, про перспективу, яку мають тут випускники вишів: молода людина, яка здобула освіту, повинна отримати роботу.
Чому Дмитро Бахматюк уже п’ятий рік поспіль займається цією кропіткою роботою дослідження результатів ЗНО? «Хочу переконати Міністерство освіти в тому, що ЗНО – один із найкращих інструментів моніторингу шкільної освіти, власне кажучи, єдиний метод, який може вирівняти виміри оцінок. А найкраще було б повернутися до попереднього задуму: ЗНО повинні проходити всі випускники», — говорить він.
ДО ТЕМИ:
Калушанин Ярослав Бахматюк — у Топ-25 журналу “Фокус”
Калуська гімназія — у рейтингу 50-и найкращий шкіл країни за версією журналу «Фокус»
