Зробити нову буду для Толіка у майстра поки що руки не доходять. Фото Сабіни Ружицької Акуратне чисте подвір’я з великою дерев’яною криницею, запах свіжої тирси, гудіння столярного верстата та…невеличка хатка з різьбленими віконцями, біля якої гріється на осінньому сонці кудлатий собака. «Ось це перша моя робота, проте не найкраща, — каже пан Матвій, виходячи із невеличкої прибудови у робочому одязі та обтрушуючи свіжу тирсу. — Усі мої будки вже закордоном. Варто би вже Топіку (так звати собаку. — Авт.) щось більше змайструвати».
Відкривши напівкруглі дерев’яні дверцята собачої хатки, бачимо не звично постелену ряднину чи солому, як оце в селах буває, а шмат зеленого ковроліну. Буда розділена акуратною дошкою на дві половини. «Це «передпокій», — пояснює майстер, — а там далі –«спальня». Я і «ліжко» Топіку зробив. Ось бачите дерев’яний настил зі старою ковдрою. Тут і відпочиває наш охоронець».
Робити незвичні будки пан Матвій почав кілька років тому. «Я завжди люблю щось незвичне, щоб не таке як в усіх, — розповідає луквичанин. — І ось перед новим роком вирішив змайструвати для Топіка буду. Але перед тим поглянув на свою хату і…побіг робити креслення». Так і з’явилася дивовижа, на яку приїздили дивитися сотні людей.
Згодом хтось із односельців пана Мочарського, який працював у Польщі, розповів про собачу «хату» своїм господарям. Ті й приїхали у Луквицю, щоб замовити для свого домашнього улюбленця щось подібне. Майстер навіть не знав скільки коштуватиме його робота, бо на продаж ніколи нічого подібного не робив. Проте буда вийшла на славу: із двома дверцятами, різьбленим порогом та ще й з невеличким парканчик, аби, щоразу перестрибуючи, тварина була „у формі”.
Зараз замовити будиночок для собаки у Мочарського непросто, бо чоловік має чимало замовлень: і з області, і зі столиці, а найбільше з Польщі. «Щоб зробити буду, треба найперше знати розмір та вагу собаки, — ділиться професійними таємницями майстер. — Важливо також знати характер тварини. Бо, наприклад, якщо ваш пес непосида, то вкладати скляні вікна ні в якому разі не треба, будуть на другий день розбиті».
Майже усі будки пан Матвій робить з дерева. Інколи, на прохання замовників, оббиває кольоровою пластиковою вагонкою, щоб тепліше було. Щоб зробити одну собачу хату йому потрібно до тижня часу.
Кожна будка легко розкладається, аби господарі у разі виїзду на відпочинок могли легко скласти будиночок та взяти із собою домашню тварину. Монтує і встановлює будки майстер переважно сам. Проте, коли не може поїхати, малює креслення, подивившись на які, люди зможуть самі легко скласти собачу хатку. Ціна незвичного виробу теж залежить від розміру і складності роботи. У середньому будка коштує 300-350 гривень, двоповерхові апартаменти — до 600. А найголовніше, що все пан Матвій робить з неабиякою охотою та любов’ю, тому, кажуть односельці, собаки у таких будиночках не хворіють і довго живуть.
ДО ТЕМИ:
Сад Олексієвих скульптур. Мешканець Прикарпаття створив галерею скульптур із цементу і піску. ФОТО
У Коломиї на Прикарпатті відкрили парк скульптур «Сім чудесних писанок». ФОТО
