Ось таке диво, солом'яний павук. Фото Сабіни Ружицької Право їх робити мали в переважній більшості неодружені дівчата, які таким чином “виплітали свою долю”. «Солому для різдвяних прикрас брали з останнього снопа на полі тієї жінки,в якої збиралися на вечорниці, — каже Стефанія Капустинська, завідуюча відділом народної творчості та аматорського мистецтва Іуправління культури Івано-Франківської ОДА. — Там же і виплітали свою сонячну долю до Різдва та вістку Христового Різдва, адже здавна павука вважали символом доброї вістки. Через це комаху ніколи не вбивали».
Спочатку, дівчата нарізали різних розмірів соломинки. При цьому уважно стежили, аби вони не переломилися навпіл, бо це віщувало розлуку, а той смерть коханого. Згодом брали тільки білі нитки, аби життя було світле, та починали формувати із соломинок різні фігурки: ромбики, квадратики, але краї в них старалися заокруглювати, щоб не було “гострих кутів” у майбутньому подружньому житті.
Перед Святвечором солом’яних “павуків” підвішували над святковим столом за білу вовняну нитку або на скручені кілька соломинок. Виріб постійно крутився, і в цьому також вбачали магічне значення.. Якщо “павук” обертався вліво — чекай на голодний рік, якщо вправо — матиме родина добрий урожай, а якщо стояв на місці — до покійника в хаті.
Окрім павуків, у нас виготовляють до Різдва “їжаків” — ритуальний виріб із тіста та соломи. Для цього у тісто зроблене у формі їжачка втикають невеличкі соломинки та підсушують на печі. Ці “їжачки” ставлять біля дідухів. Виготовляють ці прикраси переважно діти, а дорослі за кожний виріб дають їм солодощі. Чим більше виробів, тим більше смаколиків.
ДО ТЕМИ:
Василь Мочернюк: Міщани просять робити бочки на 3-5 літрів
