Комунальна газета «Дзвони Підгір’я» планує цього року заробити 531, 9 тис. гривень: 317, 7 тис. гривень від надходження платних рекламно-інформаційних послуг і ще 153 тис. гривень — від продажу газет. Крім того, із міського бюджету видання планує отримати дотацію і розмірі 191,5 тис. гривень. Плюс 151,7 тис. гривень — із невідомого (невказаного) джерела на ліквідацію заборгованості із заробітної плати.
Видатки комунальної газети встановлені на рівні 723,4 тис. гривень (фактично, збігаються із надходженнями, не враховуючи коштів на ліквідацію заборгованості із заробітної плати). Найбільша стаття видатків — заробітна плата (360 тис. гривень) та нарахування на зарплату (133,2 тис. гривень). А також — витрати за друк газети (141, 5 тис. гривень). Видання має виходити на 20-ти сторінках.
Для порівняння: у 2012 році газета «Дзвони Підгір’я» заробила 230 тис. гривень, включаючи надходження від політичної реклами ( у 2012 році відбувалися вибори до Верховної Ради). Міський бюджет профінансував 108 тис. гривень, а обласний — 4 тис. гривень. Видатки газети становили 424 тис. гривень.
— Я проаналізував багато найкращих комунальних газет. Жодна газета без матеріальної підтримки вижити не може. Та й кадровий потенціал залишає бажати кращого. Якщо нормальний колектив, то він лише на 70-80% витягне газету, — відповів на запитання депутатів про можливість роздержавлення начальник відділу внутрішньої політики Калуської міської ради Микола Шинкар.
— Я рідко читаю газету, — повідомив депутат Калуської міської ради Роман Бігун (НРУ). — Що там цікавого? Я як про себе прочитав — як я брав шуфлю, біг за трактором... Це — стінгазета, а не серйозна газета.
— Ну, колектив молодий і цензурувати кожну статтю — не личить, — відповів Микола Шинкар.
— Газета стала більш інформаційною, — вважає міський голова Ігор Насалик.
Він запропонував започаткувати рубрику про життя і побут депутатів міської ради:
— Почнемо із мільйонерів — з Олега Нижника (як відомо, на виборах до Верховної Ради у 2012 році Олег Нижник задекларував півмільйона гривень. — Авт.).
— Ми цю рубрику пробували започаткувати ще 3 місяці тому. Депутати, проявіть ініціативу, — звернувся до депутатів Микола Шинкар.
— Затвердіть мене хоч на 3 місяці редактором… Побачите, який буде тираж…— попросив жартома міський голова. І додав: якщо депутат не проявляє ініціативу, — фото у чорну рамку і — на порожню сторінку: там, де мала бути розповідь про цього депутата.
Роман Бігун також запропонував визначитися із статусом головного редактора «Дзвонів Підгір’я», адже Михайло Кучерак від червня перебуває у статусі в. о.
— Може, спочатку визначимося зі статусом, — запропонував Роман Бігун у процесі обговорення питання.
— Я боюсь помилитися… Бо затвердження редактора — це серйозне питання, — «з’їхав» міський голова.
Як відомо, у листопаді минулого року на сайті міської ради з’явився проект рішення про затвердження Михайла Кучерака на посаді. Але досі кандидатуру Михайла Кучерака так і не винесли на затвердження.
Нагадаємо, одразу по призначенні Михайло Кучерак звільнив журналіста із 20-річним стажем Людмилу Пастушок.
Це викликало обурення у журналістської спільноти Калущини, яка звернулася до міського голови Ігоря Насалика із відкритим листом. Під ним підписалося 37 журналістів. Але міський голова і не відреагував.
А ось Калуський міськрайонний суд вказав на те, що дії в. о. головного редактора — неправомірні, скасував наказ Михайла Кучерака та зобов’язав його поновити журналіста на роботі.
Михайло Кучерак намагається залякати журналістів: в. о. головного редактора звернувся із листом до газети “Вікна” та газети райради “Вісті Калущини” із вимогою спростувати неправдиву інформацію, яка була викладена в офіційному документі — відкритому листі журналістів до міського голови. Інакше позиватиметься до суду. З кожної з газет Михайло Кучерак планував вимагати 380 тис. гривень компенсації за моральні збитки.
У тому, що в. о. головного редактора комунальної газети Михайло Кучерак не має відповідної освіти, вперше засумнівалися журналісти Калущини.
Показати диплом Михайла Кучерака просили і журналісти програми “Гроші”, яка виходить на телеканалі “1+1”. Утім, навіть телевізійникам центрального телеканалу відповідних документів побачити не вдалося.
