Як повідомляли “Вікна”, повстання на Калущині розпочалось у вересні 1648 року і тривало протягом жовтня, листопада і грудня. Воно охопило майже всі села Калуського староства. Отець Іван Грабівський був головним керівником повстання, про це є письмові свідчення сучасників. Шляхта скаржилась, що Іван Грабівський був «першим визначним і найбільшим провідником у загонах повсталих”.
Протягом короткого періоду була організована повстанська армія. За підрахунками на основі шляхетських скарг — число повстанців досягло 5 тисяч осіб. Після відступу визвольної армії Богдана Хмельницького з Галичини і Холмщини, коли з-під Замостя гетьман повернувся до Києва, Річ Посполита «вогнем і мечем» заходилася приборкувати повсталих.
Лісничий Данило Маковський із загоном калуських лісничих і вцілілою шляхтою несподівано захопив Калуш і увязнив керівників повстання на чолі з Іваном Грабівським. 30 грудня 1648 року на міській площі кат четвертував пятьох провідників, а священника Івана Грабівського у рясі із хрестом посадив на палю.
