У віршах Ганна Михайлівна з любов’ю описує повсякденні, здавалося б, рутинні справи — роботу на городі, в са У Студінці народилася, тут минули її дитячі роки, юність, обпалена війною. Далі була важка праця заради виживання. Назавжди врізалися в пам’ять події, які й досі ятрять при згадці душу: як від тифу вмирали люди, як “катюші” били по хатах, як згоріла своя хата, як довелося жити в землянці, інформують ”Вікна” з посиланням на ”Вісті Калущини”.
Щастя дівчини Ганнусі повернулося з війни разом з односельцем Михайлом, подарувавши щасливий шлюб, в якому народилося п’ятеро синів і донька.
Багато втрат пережила Анна Михайлівна: смерть сина, чоловіка, двох онуків. Проте ця мужня жінка не втрачає віри у Господа, багато молиться, а ще — пише вірші. Хоч не закінчувала інститутів, а за плечима лише п’ять класів польської школи.
Пише про життя, дітей, онуків, роздумує про старість, пригадує молоді роки. З любов’ю описує повсякденні, здавалося б, рутинні справи — роботу на городі, в саду.
Раніше йшлося, що на своє 90-ліття Йосифа Кащишин із Цвітової заспівала для гостей.
