На старому цвинтарі Калуша вдалося знайти могили дев’ятьох отців та чотирьох сестер-монахинь

П’ять років вже минуло з тої пори, як протопресвітер Калуський, митрофорний протоієрей Михайло Бігун дав доручення волонтерам Спілки католицької молоді віднайти, прибрати й облаштувати могили священиків і монахів, що покояться на старому цвинтарі міста Калуша, повідомили "Вікнам" у прес-центрі Спілки.

При допомозі старших парафіян храму святого Архистратига Михаїла, а також калуських істориків і краєзнавців вдалося знайти могили дев’ятьох отців та чотирьох сестер-монахинь: о. Володимира Петрушевича (1848–1915), пароха Калуша (1894–1917), який будував церкву святого Архистратига Михаїла; о. Володимира Тисовського (1877– 1956), каноніка, пароха Калуша, голови товариства «Просвіта»; о. Ігнатія Тисовського (...–1955), ігумена ЧСВВ; о. Ігнатія Губчака (1833–1893), пароха Калуша (1864–1893), декана Калуського; о. Петра Богдана Соловія (1894–1963), громадсько-культурного діяча, пароха села Новиця, декана Калуського; о. Михайла Горошка (1898–1962); о. Софрона Івантишина (1891– 1965), пароха сіл Дубовиця, Середнє і Довжка, декана Войнилівського; о. Антіна Лушпинського (1882–1964), пароха села Стецева; о. Івана Тимківа (1884–1980), пароха Підгірок (1941–1962). А також сестер-служебниць Пресвятої Непорочно Зачатої Діви Марії: Йоанни, Венедикти, Ювеналії та Даниїли.

З тих пір щороку перед Великоднем і Трійцею члени Спілки католицької молоді разом із побратимами з Молодого руху прибирають та доглядають могили духовних осіб Калуша.

Цього року місцеві активісти Василь Фіцак (Івано-Франківська регіональна фундація «Карпатські стежки») й Олександр Коваль («Громадське об’єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на Сході України імені Романа Шухевича») розпочали громадську кампанію по прибиранні та облаштуванні усіх поховань на старому цвинтарі, котрий є історичною і духовною пам’яткою нашого міста. З благословення отця-декана Михаїла Бігуна молодь Спілки долучилась до даної ініціативи, яка щосуботи збирає небайдужих калушан для спільної праці на цвинтарі.

У планах активістів – відновлення пошкодженого склепу о. Ігнатія Губчака, а також реставрація гробниці о. Володимира Петрушевича, який помер унаслідок конфлікту з військовими російської армії, що захопили й плюндрували місто у травні 1917 року. Через це могила його не була підписана.

Раніше йшлося, що на старому цвинтарі Калуша ідентифікували могили 100 людей.