Так, для споживачів, які проживають у будинках, обладнаних будинковими приладами обліку тепла і користуються субсидією, суми до оплати за опалення у минулому сезоні виявилися значно більшими, ніж розмір їхньої субсидії. Вони не вклалися у норми споживання теплової енергії на опалення 1 кв. метра площі житла у межах соціальної норми.
Тож, таким споживачам було вирішено надати підтримку в оплаті теплопостачання з міського бюджету. Загалом таку підтримку отримали 663 калушанта 95 пільговиків. Загальна сума – понад 900 тис. гривень, інформують «Вікна».
Йде до того, що надалі проблема, яку точково вирішили за рахунок міського бюджету, стане значно масштабнішою. Адже після встановлення будинкових приладів обліку для більшості будинків опалення суттєво подорожчає й у аналогічній ситуації опиниться значно більше калушан з тих, які мають пільги чи користуються субсидіями. Якщо і надалі з міського бюджету доведеться покривати вартість теплопостачання для них, це потягне до 6-7 мільйонів гривень (за умови, якщо вартість теплопостачання не зростатиме. – Авт.) за сезон. І якщо відповідних можливостей бюджет не матиме, то у такому разі люди опиняться у дуже складній ситуації: платити за опалення немає чим, грошей на утеплення будинку немає, борги не дозволять надалі отримати субсидію і наростатимуть ще швидшими темпами.Це у підсумку може призвести до втрати житла.
Облік – це добре. Але відсутність утеплення старих багатоповерхівок, яке не по кишені ні людям, ні місту, – практично неминуче призведе до зростання витрат на опалення. Особливо це стосується тих будинків, де половина і більше мешканців перейшли на індивідуальне опалення. Для них централізоване теплопостачання може виявитися «золотим». Так, у Калуші загальна кількість споживачів централізованого опалення – 19 тис. абонентів, з них станом на жовтень 2017 року відмовилось від централізованого опалення 11466 абонентів (60%). Це критично багато.
Попри те, що для повного переходу на будинкової лічильники тепла залишилося обмаль часу, міська влада не поспішає озвучувати свою стратегію вирішення проблеми. Варіантів по суті – всього кілька. Або суцільно ставити лічильники (а для 100% забезпечення житлових будинків Калуша будинковими приладами обліку теплової енергії та водопостачання за поточними цінами орієнтовно необхідно понад 11 млн гривень. – Авт.) з розумінням того, що калушанам доведеться з власних кишень покривати тепловтрати не утеплених будинків. Або ж відмовлятися від централізованого опалення на користь індивідуального, принаймні, у тих будинках, де абонентів першого залишилося мало (але для цього потрібна згода самих споживачів і, не виключено, фінансова підтримка з міського бюджету. – Авт.). Ще один варіант – надіятися на те, що закон у визначені терміни не запрацює. Але з огляду не те, що в Україні лічильники вже мають до 80% будинків, розраховувати на це не варто.
Детальніше про комунальну реформу — у публікації «Вікон» «За себе і за сусіда».