Серед євреїв-калушан є достатньо цікавих постатей. Деякі з них були відомими й поза Калушем, тоді як про інших залишилися цікаві, часто позитивні, спогади у пам’яті міщан, інформують "Вікна" з посиланням на "KalushNewCity".
Найбільший розквіт єврейської громади міста припадає на ХІХ століття. Саме всередині ХІХ століття мером Калуша був єврей – Мойша Меєр.
Відомим калуським євреєм ХІХ століття був Якоб Фрост. Він склав і опублікував кишеньковий іврито-німецький словник. Дуже популярний у свій час. Цікаво, що Якоб Фрост після отриманої слави не залишився жити у центральних провінціях імперії, а повернувся до Калуша, де вчителював у місцевій єврейській школі.
Знаною постаттю єврейського Калуша після Першої світової війни був доктор Надел. Саме під його егідою було засновано драматичний клуб у місті. Будинок доктора Надела був місцем активності любителів їдиш-культури. Тут проводили суботні репетиції театру, а також збиралася єврейська інтелігенція.
Після того, як перестав діяти драматичний клуб доктора Надела, Йосл Зукер (Jossl Zucker)організував драматичну групу. Існувала вона досить довго, а пізніше з неї виникло безліч професійних театральних груп. При чому, як українських, так і єврейських.
Вагомою постаттю для євреїв міжвоєнного Калуша був Макс Бейн. Це власник перукарні, який був депутатом міської ради і дуже хорошим правником. Юридичні поради й допомогу він надавав безкоштовно. Через це у його перукарні завжди було багато людей.
Хороші відгуки залишили калуські євреї й про Лейбуша Штейна. Він був директором банку у міжвоєнному Калуші й часто йшов на поступки при наданні грошової позики незаможним євреям.
У Калуші народився й Якоб Хуссбаум (Jacob Hussbaum) – хасидський релігійний лідер синагоги у Чорткові.
Ну і як без калуського єврея, одного із засновників польського авангардизму – Йонаша Штерна.
Раніше йшлося, що міжвоєнний Калуш мав свій єврейський оркестр і фельдшера-перукарку пані Резенберг.