Земляки вшанували Любомира Макарушку з нагоди 75-річчя 1-ї української дивізії "Галичина" меморіальною дошкою Любомир Макарушка народився 12 серпня 1899 року в села Сівка-Войнилівська, а помер 6 лютого 1986 року в місті Бад Годесберґ у Німеччині.
Закінчив Військову Академію у Вінер-Нойштадті. Служив у австрійській армії, брав участь у чині сотника УГА в українсько-польській війні 1918–1919 років.
Навчався в Карловому університеті у Празі, вивчав економіку в Торговій Академії у Відні (1918). Був активним учасником українського студентського руху. З 1922 — генеральний секретар Центрального Союзу Українського Студентства (ЦеСУС).
Всередині 1920-х років деякий час очолював першу українську націоналістичну молодіжну організацію за кордоном — Групу Української Націоналістичної Молоді.
Був членом Української Військової Організації, входив до складу Крайової Команди УВО. З 1926 ркоу належав до УНДО, згодом став одним з лідерів цієї партії. Спільно з Дмитром Палієвим, Володимиром Целевичем виступав за ідейно-політичне підпорядкування діяльності УВО керівництву УНДО.
В листопаді 1927 року взяв участь в роботі I Конференції Українських Націоналістів у Берліні. 1927–1929 — генеральний секретар УНДО.
1930–1935 — посол до польського сойму, 1943–1944 — майор дивізії «Галичина».
Після війни жив у Західній Німеччині. 1948–1951 — член Виконавчого Органу УНР в еміграції.
Земляки вшанували Любомира Макарушку з нагоди 75-річчя 1-ї української дивізії "Галичина" меморіальною дошкою у Сівці-Войнилівській. Участь у відкритті взяли ще живі ветерани дивізії.
Більше про калушан у лавах легендарної дивізій читайте у публікації "Тріумф і трагедія на тлі епохи".