Роботу з формування відкритих баз даних варто продовжувати, вважає журналіст Оксана Пілянська | Фото: Ігор Ткач У Центрі громадських ініціатив "Вільний Простір" відбулася презентація результатів проекту. Участь у заході взяли депутати міської ради, представники виконавчої влади, громадські активісти міста, а також представник фонду «Відродження» Лілія Баран, координатор проекту «Київський діалог» у Львові Станіслав Безушко, представник Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Гюнель Бабакішієва та представники проекту «Наші гроші. Львів» Наталя Онисько і Олександра Губицька, інформують "Вікна".
Міжнародний фонд «Відродження» з минулого року фінансує 12 регіональних антикорупційних проектів. Результатом калуського проекту є створення повного реєстру комунального майна міста. Причому реєстр місить максимальний набір даних щодо кожного комунального приміщення: адресу, площу, цільове призначення, ставку орендної плати, спосіб передачі в оренду, термін дії договору оренди, орендаря, розмір орендної плати за місяць, наявність пільг тощо. Як зазначила Оксана Пілянська, кожен об’єкт сфотографували. За підсумками проведеної роботи створено інтерактивну карту комунального майна Калуша, яку передали Калуській міській раді. Карта разом з вичерпною інформацією про комунальне майно розміщена на сайті міської ради у рубриці «Електронне місто».
Міська взяла на себе зобов’язання не рідше ніж раз на місць оновлювати дані щодо комунального майна. Відкриті дані є потужним антикорупційним інструментом і чим більше їх є у відкритому доступі, тим ефективніше громада може контролювати як органи місцевого самоврядування розпоряджаються власністю і грошима .
Під час реалізації проекту було виявлено чимало моментів, які ставлять під сумнів ефективність розпоряджання майном громади. Зокрема, як зазначила Оксана Пілянська, у Калуші договори оренди автоматично пролонговуються. При цьому площі пільгової оренди перевищують площі комерційної. Було виявлено ряд приміщень, які взагалі не використовуються орендарями і їхній стан погіршується. При цьому орендна плата символічна – 1 гривня на рік, а договір продовжують автоматично.
Ще одна проблема, яка є у місті, – неоднаковий підхід до різних громадських організацій. Вони мають можливість орендувати комунальне майно за пільговою ціною – 1 гривня. Втім окремі, зокрема Спілка католицької молоді, має пільгу 75% і при цьому сплачує понад 1 000 гривень оренди на місяць. Те ж стосується і Союзу українок. Для сплати оренди вони акумулюють членські внески. «Громадські організації міста працюють в нерівних умовах», — зробила висновок керівник проекту.
Проблемою Калуша є і непрозорі конкурси. Наприклад, участь в конкурсі на оренду будівлі за адресою вул. Чорновола, 44 взяли шестеро претендентів, двоє з яких – родичі голови конкурсної комісії. Причому саме родич переміг у конкурсі, запропонувавши за будівлю оціночна вартість якої близько 260 тис. гривень, 14 тис. гривень орендної плати на місяць. Це дуже багато і, за словами Оксани Пілянської, наводить на думку, що орендар досить швидко викупить приміщення. І при цьому громада отримає менше, ніж, якби воно зразу було приватизоване через аукціон. У даному випадку мало бути заявлено про конфлікт інтересів і голова комісія не мала права брати участь у конкурсі, зазначила представник Центру «Айдос». Тому є всі шанси визнавати такий конкурс недійсним. З цього приводу, як і у інших випадках, коли є конфлікт інтересів, вона порадила звертатися у правоохоронні органи.
Більше про конкурс — в публікації "Кому по кишені найвища орендна плата у місті?".
Роботу з формування відкритих баз даних варто продовжувати, вважає Оксана Пілянська. У такому разі громадськість зможе якісно контролювати і аналізувати роботу влади. «У світі відкриті дані перетворюють в гроші», — зазначив Станіслав Безушко. За його словами, зараз формується рейтинг інвестиційної привабливості міст і одним з ключових критеріїв буде відкритість даних того чи іншого міста. Для інвесторів це дуже важливо.
