Унікальні печери в Томашівцях засипані сміттям і склом. ФОТО

Краєзнавець Василь Фіцак вважає, що печери в Томашівцях і Войнилові є цікавими туристичними об'єктами.
Переглядів: 1199
Відразу за входом — загальна зала, яка є просторим, 22 на 16 метрів, приміщенням з майже аркоподібною стелею та не

Про велосипедну мандрівку Василь Фіцак розповів у соцмережі:

"Печери Калущини в с. Томашівці і Войнилів. Сьогодні з Роман Романів катнули на велосипедах до печер і не просто, а за ціль поставили зробити заміри. Першою печерою, яку оглянули, це в с. Томашівці. Печера рукотворна тут очевидно добували камінь та пісок. Вразила, але тут такий собі смітник, і купа битого скла, що справляє гнітюче враження. Печера складається з великого залу, і ще двох приміщень, на стінах сліди від обробки інструментом.

Інша печера на схилі р. Сівка в Войнилові, є природнього походження і має довжину 16 м. Як на мене ці печери є унікальними та цікавими туристичними об'єктами".

Як повідомляли "Вікна", інженер за фахом, а нині пенсіонер Теодозій Король давно цікавиться історією рідного села — Томашівців, зокрема, давно закинутою печерою, видовбаною в камені.

Однозначно, вона має штучне походження, бо скрізь видно сліди людської праці. Відразу за входом — загальна зала, яка є просторим, 22 на 16 метрів, приміщенням з майже аркоподібною стелею та нерівними стінами, з яких селяни віками добували пісок. Цікавість істориків може викликати бокове, тунельного типу приміщення.

Перше, що тут впадає у вічі — симетрія. Бокова печера є коридором довжиною 18 і шириною 2 метри. Цей коридор розділено перегородкою, в якій є отвір для дверей. Якщо ці розділені приміщення умовно назвати кімнатами, то перша має довжину 10 метрів і розпочинається з великої зали за 7 метрів від головного входу.

Вздовж лівої стіни першої кімнати, по всій її довжині на висоті 60 см від підлоги, в камені видовбана лава (можливо, лежак) шириною 50 см. Справа, навпроти лави, на висоті 30 см ретельно видовбані ніші, приблизно однакового розміру і з однотипними перегородками між ними. Усі ніші добре оброблені, овальної форми шириною близько 60 см, дуже нагадують дугоподібні спинки сучасних крісел. Їхній верх плавно переходить у стіну на рівні 1 метр від підлоги із заглибленою у моноліт основою (ймовірно, використовувалася для сидіння). Перегородки між нішами є однаковими, у формі трапеції, що звужується назовні.

У другому, дальньому від входу до печери, приміщенні бокового коридору такі ж ніші видовбані вже по обидва боки коридору.

Візуально усі ці ніші нагадують кам’яні крісла для сидіння. Імовірно, в давню, язичницьку епоху вони мали ритуальне призначення. Інакше, для чого довбати в стіні більше десятка кам’яних крісел ще й з перегородками, коли для того, щоб просто посидіти, простіше і раціональніше зробити лаву.