"Старий Калуш" пропонує віртуальну мандрівку Сівкою. ФОТО

Попереднього разу віртуальна мандрівка від "Старого Калуша" закінчилась оглядання муралу на майдані Шептицього. Але оглядати мурал і не побачити річку Сівку — неможливо. На жаль, іноді її можна навіть "занюхати".
Переглядів: 2434
Калуш повівся з Сівкою оригінальніше: збудував у 1965 році обвідний канал

Калуш, як більшість нормальних міст, розташований на річці. Сівка - права притока Дністра, яка протікає через Долинський, Рожнятівський, Калуський і Галицький райони (хоча Галицький район вже ніби не існує?). Довжина річки — 79 кілометрів. Теж непогана пропозиція на невелику туристичну виправу, йдеться на Facebook-сторінці "Old Kalush".

Загалом люди з давніх часів намагались селитися біля річок. На жаль, часом мешканці цих поселень починають активно "газдувати" річками. Хтось будує греблі, дамби, хтось — "ув’язнює" річку в каналізаційні труби. Калуш повівся з Сівкою оригінальніше: збудував у 1965 році обвідний канал. Для порятунку від повеней і технологічних потреб хімічних виробництв.

Попри те, що стару частину міста реально не раз затоплювало, таке нахабне втручання в складну екологічну систему, якою є навіть невелика річка, наробило чимало лиха. Як і "господарі", які старанно перетворюють Сівку на каналізаційно-сміттєву систему.

Коли говоримо про багато локальних ініціатив, не можемо обійтися без згадки про Василя Фіцака і Олександра Коваля. Більше про їхні ідею — в публікаціях "Вікон":

Крякви й ондатра. Річку Сівка у Калуші облюбували представники місцевої фауни. ФОТО

А чи заслуговуємо ми на ріку в центрі міста? Калушанин помандрував Сівкою

Сівку в Калуші перетинають три транспортні артерії. Відповідно, є три важливі мости: проспект Лесі Українки, вул. Євшана, вул. Чорновола.

Якщо міст на проспекті Лесі Українки "славиться" своєю аварійністю, то міст на Чорновола, хоч і вибув з експлуатації після повені 2008 року, зараз відновлений і манить цікавою сакральною спорудою. Каплиця Івана Хрестителя, раніше — каплиця Святої Варвари, покровительки шахтарів. Ймовірно, збудована на початку ХХ століття. Стиль споруди досить вдало поєднує готичні елементи з романськими — така собі романтична святиня на березі річки. Про відновлення каплиці, яка чудом пережила часи атеїзму і завжди нагадувала своїм існуванням про якийсь інший, загублений чи втрачений світ, читайте в публікації "У Калуші відкрили оновлену каплицю шахтарів".

Якщо ж вам доводилось бачити Сівку вже в районі Середнього чи Войнилова, то мусите визнати, яка велика сила матері-природи. Попри все, життя в річці є, і це будить якісь сподівання на краще. Як і реалізований проект "Річкової алеї".

Під час маленької прогулянки складно розповісти ще й про одну з вулиць Калуша, яка так і називається — Сівецька, бо там багато власних історій. Тому не забувайте виходити в місто й уважно до нього придивлятися, а час від часу — заглядати на Старий Калуш.