Більшість опитаних українців вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими

Оприлюднені результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» зафіксували в респондентів зниження рівня ознак депресії, тривожності, та втоми.
Переглядів: 297
Ілюстроване фото. Чим вищий рівень щастя у опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають

Більшість опитаних вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс: з 19%), швидше щасливими ㅡ 50%, не дуже щасливими ㅡ 17% і лише 2% — абсолютно нещасливі. Чим молодший вік, ㅡ тим щасливішими себе відчувають опитані, оскільки в цьому віці позитивна налаштованість на життя, впевненість у своїх силах, рівень активності та плани на майбутнє зазвичай кращі, йдеться в опитуванні, інформують "Вікна".

64% вважають, що щастя людини залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини (у квітні 2020 ㅡ 70%). Це зниження вірогідно можна пояснити тим, що зовнішні обставини (ситуація з пандемією) залишаються несприятливими і ми не можемо на них ніяк вплинути. Водночас, 27% переконані, що чи щаслива людина чи ні, ㅡ це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя ㅡ це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим щасливіша людина, тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Майже половина нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин.

Рівень щастя обернено корелюється з психоемоційними станами: чим вищий рівень щастя у опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають. В даному випадку відчуття щастя є «запобіжником» у формуванні негативних емоційних станів.  До того ж щастя характеризується позитивними емоціями, активністю, задоволеністю життям, що формує імунітет до негативних станів. Також менше піддаються негативним переживанням ті, хто покладають забезпечення свого щастя на самих себе, а не на зовнішні обставини. Такі респонденти, вірогідно, мають вищий рівень саморегуляції емоцій та емоційну стабільність і впевненість у власних ресурсах та можливостях, за допомогою яких можна бути щасливими.

Ранше буди оприлюднені результати соціологічного опитування, як почуваються українці на карантині.