Художник Богдан Шляхтич став лауреатом міжнародної премії за цикл живописних місячних ночей Міжнародна мистецька премія імені Архипа Куїнджі заснована 2021 року луцькою громадською організацією «Чумацький віз» та київською ГО «Пам’ять без кордонів» для відзначення художників і мистецтвознавців, а також — письменників та журналістів, які популяризують український живопис, інформують "Вікна" з посиланням на Калуський музейно-виставковий центр.
Знаменитий український художник Архип Куїнджі народився 26 січня 1841 року в Карасівці, передмісті Маріуполя. У 27 років він отримав звання вільного художника, взяв собі прізвище «Куїнджі» (в перекладі «ювелір») – це данина сімейному переказу, за яким дід художника був ювеліром. Славу митцеві принесли його картини «Українська ніч», «Вечір на Україні» та «Місячна ніч на Дніпрі». У 1878 році картини Куїнджі мали теплий прийом на Всесвітній виставці в Парижі. Помер видатний художник 24 липня 1910 року, розповів Василь Слапчук, письменник, літературознавець, співголова журі премії імені Архипа Куїнджі, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Серед лауреатів — троє митців з Прикарпаття.
Отже, першими лауреатами Міжнародної мистецької премії імені Архипа Куїнджі стали:
1. Заслужений художник України Ольга Котлярова-Прокопенко (Україна, м. Одеса) – за визначну творчу та міжнародну діяльність;
2. Художник Ярослав Савчин (Україна, м. Долина) – за серію живописних творів «Під карпатським сонцем»;
3. Художник-експериментатор і фотограф-документаліст Артур Абрамів (Україна, м. Львів) – за цікаві мистецькі експерименти, зокрема проект «Тисяча стилів білого або Хижак. Білий день»;
4. Письменниця, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба (Україна, м. Чернігів) – за визначну наукову та творчу діяльність;
5. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, редактор газети «Чернігівщина», письменник, журналіст, перекладач Сергій Дзюба (Україна, м. Чернігів) – за реалізацію потужних та резонансних міжнародних літературно-мистецьких проектів у багатьох державах;
6. Мистецтвознавець, письменниця Олена Ананьєва (Німеччина, м. Франкфурт) – за власний творчий доробок та визначну міжнародну діяльність;
7. Дизайнер та актор П’єр Шидивар (Франція, м. Париж) – за визначну творчу діяльність, популяризацію сучасного мистецтва;
8. Художниця, письменниця Тамара Алексєєва (Росія) – за значний внесок у художню творчість, зокрема високоталановиту ілюстрацію книжок;
9. Художниця Олена Фільштинська (США, Огайо) – за значний внесок у художнє мистецтво;
10. Художниця, перекладач із перської мови Надія Вишневська (Україна, м. Львів) – за розвиток ірано-українських контактів у галузі мистецтва;
11. Художник Цезарій Ганушкевич (Україна, м. Київ) – за сонцесяйні полотна краси української природи;
12. художник Олег Дрямін (Україна, м. Одеса) – за значну творчу діяльність;
13. Художник Богдан Шляхтич (Україна, м. Калуш) – за цикл живописних місячних ночей;
14. Художник Володимир Семчук (Україна, м. Івано-Франківськ) – за серію експресивно-символічних живописних робіт «Парейдолія»;
15. Художник Сергій Поляк (Україна, м. Чернігів) (посмертно) – за глибоко філософські, неймовірні, неповторні картини, які гідно представляють український живопис у світі.
Богдан Шляхтич — калуський пейзажист, історик, педагог. Особливо хвилююче сприймає природу. Митець — автентичний художник, твори якого вимагають тонкого сприйняття. Він самоук, навчаючись на репродукціях відомих художників, отримав знане ім’я — його картини знаходяться у приватних колекціях не тільки в Україні, у Чехії, Канаді, США, Аргентині, Польщі.
Богдан Шляхтич. "Зимовий ранок". Картон, олія. 1996 рік. Власність виставкової зали Калуша
Більше про митця — в публікації "Богдан Шляхтич: "Якби доля подарувала ще три життя, все одно би малював".
Довідка. Богдан Шляхтич — народився 8 січня 1938 року у селищі Перегінську на Івано-Франківщині. Після закінчення 10-річної загальноосвітньої школи навчався у Станіславському педагогічному інституті імені Стефаника. Почав виставляти свої роботи із 1970 року. Мав чотири персональні виставки у Калуші. Їх провів у 1970-му, 1991-му, 1996-му та в 2014 році. Також у 2014 році провів персональні виставки у Івано-Франківську та в Долині. З 1994 року — пенсіонер.
