Ілюстроване фото. 83,3% опитаних мають позитивні очікування на 2022 рік й очікують зростання збуту Нагадаємо, раніше ця громадська організація оприлюднила результати опитування мешканців Калуської громади. Опитування проводили у рамках розроблення стратегії розвитку громади.
Більше — в публікації "Більшість калушан задоволені проживанням в громаді".
Загалом в опитуванні представників бізнесу взяли участь 24 суб’єкти господарювання, з них 66,7% — приватної форми власності, 25% підприємці, по 4,2% (це по одному учаснику) — акціонерні товариства та бізнес з іноземними інвестиціями. 21% опитаних представників бізнесу займаються роздрібною торгівлею, по 11% — надають юридичні, консультаційні послуги, займаються виробництвом (хімічна промисловість) та працюють у сфері ІТ, 8% — займаються перевезеннями і логістикою, інформують "Вікна".
42,7% опитаних представників бізнесу реалізують свої товари чи послуги в межах України, 20,8% — в межах Івано-Франківської області, 8,3% — в межах Калуського району. Для 20,8% — основний регіон збуту в межах Калуської громади і 8,3% — за межами України.
Калуський бізнес у майбутнє дивиться з оптимізмом: 83,3% опитаних мають позитивні очікування на 2022 рік й очікують зростання збуту. 12,5% з змін не очікують, а решту 4,2% — очікують спаду.
При цьому 41,7% планують інвестувати в бізнес вже в поточному році, 33,3% — у наступному році, решту 25% — розглядають таку можливість на майбутнє. Відповідно, 66,7% планують розширення виробництва вже зараз, 29,2% — в майбутньому. Лише один з 24-х опитаних представників бізнесу не планує створення додаткових потужностей.
Більшість — 58% опитаних — вказала, що може знайти в регіоні робочу силу, 48% — мають тут ринок збуту. Однак лише 25% мають в регіоні постачальників сировини і 4% мають інвесторів зі свого регіону.
При тому, що більшість опитаних представників бізнесу не мають проблем з пошуком робочої сили в регіоні, 66,7% вказують на нестачу спеціалістів певних професій вже зараз, а 25% — очікують таку нестачу у майбутньому. Лише 8,3% опитаних не мають кадрового голоду і не очікують його.
Чверть опитаних представників бізнесу (6 із 24-х) планують перенести всю або частину своєї діяльності до іншої громади. З них один — за кордон, решту — на території України. Основними причинами, які спонукають до переносу діяльності, вони вказали зміну ринкової кон’юнктури (13%), відсутність кваліфікованих кадрів та погану транспортну доступність до ринків збуту та споживачів (по 8%).
Дещо парадоксальними виявилися результати відповідей представників бізнесу на пов’язані між собою питання. Перше звучало так: «Що на Вашу думку заважає розвитку громади?», друге — «В якій послідовності Ви б розмістили нижче вказані завдання, які необхідно здійснити для розвитку громади?»
Щодо першого запитання, то було запропоновано 15 варіантів відповідей, з яких можна було обрати три. Відтак, на думку представників бізнесу, розвитку громади найбільше заважає відсутність можливості для самореалізації і забезпечення змістовного дозвілля (50%), несприятливі умови для розвитку підприємництва (46%), низька якість дорожнього покриття, відсутність зовнішніх інвестицій (по 33%), низька поінформованість про громаду за її межами, зношеність інженерних споруд (по 21%).
На друге запитання запропонували 17 завдань. При цьому аутсайдерами виявилися такі завдання, як розвиток малого і середнього бізнесу (лише 9 місце), розвиток сфери дозвілля (12 місце), сприяння розвитку промислових підприємств (15 місце), підтримка кооперативного руху (16 місце) і сприяння розвитку сільського господарства (17 місце). На думку бізнесу, основні завдання, які треба вирішити для розвитку громади: зменшення безробіття, поліпшення водопостачання і водовідведення, ремонт вулиць та ремонт доріг між населеними пунктами. Далі йде розвиток громадського транспорту, освіти та медицини.
Також учасники опитування мали можливість обрати до трьох варіантів із запропонованих 14-ти видів економічної діяльності, які вони вважають пріоритетними для розвитку громади. 75% опитаних представників бізнесу вибрали хімічну промисловість, по 33% — ІТ і сферу послуг, 25% — металообробку, по 21% — видобуток і переробку корисних копалин, торгівлю та харчову промисловість, 17% — сільське господарство. Найменш пріоритетними видами діяльності, на думку бізнесу, є легка промисловість, фармацевтична промисловість і туризм.
За результатами відповідей на запитання щодо оцінка рівня співпраці бізнесу з місцевою владою і державними органами, вийшло, що задовільною і частково задовільною є співпраця бізнесу з податковою інспекцією (80%), головою громади (75%, причому тут найбільше задоволених рівнем співпраці — 46%), Центром надання адміністративних послуг (67%), депутатами міської ради (63%), управлінням архітектури (63%), митницею (54%), заступниками голови громади (54%) і управлінням земельних відносин (51%).
Натомість, найвища частка незадоволених співпрацею з управлінням економічного розвитку (21%), з депутатами міської та обласної ради (по 17%), управлінням земельних відносин і поліцією (теж по 17%). Серед опитаних представників бізнесу немає незадоволених співпрацею з головою громади та сільськими старостами. Щоправда, щодо старост, то 67% опитаних вказали, що їхній бізнес не має потреби в контактах із ними. Також 63% опитаних не мають потреби у контактах з депутатами Верховної Ради України, а по 58% не потребують контактів з депутатами обласної ради, управліннями надзвичайних ситуацій і будівництва та розвитку інфраструктури, 50% — контактів з поліцією. Причому всього 13% опитаних представників бізнесу не потребують контакту з податковою, 21% — з депутатами міської ради і 25% — з головою громади та ЦНАПом.
Найбільше опитаних представників бізнесу оцінили легкість ведення бізнесу на території громади на три бали (за п’ятибальною шкалою), — 41,7%. 37,5% поставили оцінку добре (чотири бали). Натомість, всього 4,2% (це всього один з 24-х опитаних) оцінив легкість ведення бізнесу на п’ять балів. Стільки ж поставили мінімальний один бал, а 12,5% опитаних (загалом троє) поставили оцінку два бали.
