Член виконкому Калуської міськради пояснив, чому голосував проти підвищення тарифів на воду

Член виконавчого комітету Калуської міської ради Микола Височанський пояснив, чому голосував проти підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення КП «Водотеплосервіс».
Переглядів: 3175
Держаудит, переконаний Микола Височанський, проблем комунального підприємства не вирішить

Нагадаємо, питання встановлення тарифів на ці послуги виконком розглядав 1 березня. Більшість членів виконкому тоді проголосували «за», однак були голоси «утримався» і «проти». Тариф за один кубічний метр водопостачання і водовідведення рішенням виконкому збільшили з 19,908 до 37,20 гривні за кубометр або на 87%, інформують "Вікна".

«Моя негативна позиція щодо цього питання не базувалася на емоціях чи якихось особистих інтересах, а викликана  розумінням особистої відповідальності за рішення, яке безпосередньо стосується практично кожного калушанина.

Я розумію, що підняття тарифу є крайнім та дуже непопулярним заходом влади, до якого вона змушена вдатися тільки після того, як використала усі наявні можливості та резерви для скорочення витрат та оптимізації господарської діяльності юридичної особи, яка ці послуги надає. Ознайомлення з документами КП «Водотеплосервіс» не дало мені підстав вважати, що міська влада  усі ці можливості використала. Підтримуючи підняття тарифу  наша влада обрала найлегший та, на моє переконання, вельми сумнівний шлях», — зазначив у соцмережі Микола Височанський.

Як йдеться в дописі, підвищення тарифу мало на меті спробувати витягти КП «Водотеплосервіс» з боргової ями та фінансово забезпечити погашення кредиту Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

«Чи рішення виконкому забезпечило досягнення цієї мети? Давайте проведемо прості розрахунки. На 2021 рік заплановано продати  усім споживачам 1850 тисяч кубічних метрів води та прийняти за оплату 1677 тисяч кубічних метрів стоків.  Беремо новий тариф і перемножуємо на ці обсяги (16,22х1850=30 мільйонів гривень. 14.78х1677=24 мільйони 786 тисяч гривень). Отже, надавши ці послуги, підприємство отримає (в ідеалі при 100% оплаті споживачами!) 54 мільйони 786 тисяч гривень доходу. Витрати підприємства по водопостачанню  згідно   поданих ним розрахунків становитимуть 46 мільйонів 921 тисячу гривень, по водовідведенню - 24 мільйони 782 тисячі гривень. Всього - 71 мільйон 704 тисячі гривень. Різниця між  потребою у фінансуванні забезпечення господарської діяльності  по водопостачанню і водовідведенню та  розрахованими доходами складає 16 мільйонів 918 тисяч гривень (71704-54786). Тобто, після прийняття цих економічно обгрунтованих тарифів підприємству не вистачатиме майже 17 мільйонів гривень в рік. То чи є вони економічно обгрунтованими?», — вказує Микола Височанський.

Альтернативою підвищення тарифів, як випливає з допису, є стягнення боргів від споживачів комунального підприємства:

«За 2017 рік таких боржників було на 39 мільйонів 633 тисячі гривень. Станом на перше  січня цього року стало - 53 мільйони 084 тисячі гривень. Чи стали б ці кошти , при їх залученні в господарський оборот альтернативою підняттю тарифу? Безперечно - так.  Але тут, на жаль, - ситуація погіршується.  Чи, може у підприємстві нікому займатися боргами? Ось перелік посад відповідно до штатного розпису, які мають безпосереднє відношення до цієї проблеми: заступник директора з комерційних питань, три працівники юридичного відділу, шість чоловік абонентського відділу.  В рік сума  «голих» окладів цієї десятки складає 1 мільйон 412 388 гривень. До слова, сума заборгованості - це 9 місячне повне фінансове забезпечення діяльності підприємства по водопостачанню та водовідведенню».

Держаудит, переконаний Микола Височанський, проблем комунального підприємства не вирішить, оскільки вони не лежать у площині аудиторських служб. Саме засновник визначає структуру підприємства, його оптимальне кадрове забезпечення, формує менеджмент та контролює фінансові потоки підприємства.

«Чинне законодавство наділяє засновника цілим комплексом повноважень для ефективного управління створених ним підприємств. Перше — наглядові ради. Це не примха, а вимога закону. Що з цим в Калуші? Нуль. Порядку їх введення навіть немає у статутах комунальних підприємств. Друге. Фінансові плани комунальних підприємств, їх розробка та звітність заформалізовані та не є інструментом  реального прогнозування і контролю. Третє. Повна безсистемність в роботі. 

Висновок - якщо власник підприємства ним не займеться як належить, перспективи у нього, незалежно від розміру тарифів, дуже туманні. На жаль», — йдеться у дописі.