І відразу ж загорівся бажанням спробувати відчути себе продовжувачем слави калуських броварів. До процесу варіння Василь готувався ретельно, адже такий важливий складник, як хміль, будь-де не купиш. Коли ж усі необхідні для пива складові були готові, Василь Фіцак запросив «Вікна» приєднатися до експерименту.
— Найперші відомості про пивоваріння у Калуші датуються ще ХІХ століттям, — розповідає калуський краєзнавець, дбайливо помішуючи дерев’яною ложкою вариво із ячменю на власній кухні. — З історичних матеріалів відомо, що міщани сплачували податок хмелем. Де саме варилося пиво і хто його тоді варив — не відомо. Проте документально підтверджені відомості про те, що у 1870 році в місті було створене товариство «Калуський бровар», власниками якого були Мульштейн, Шпіндель та Вайсман, які розгорнули виробництво пива на досить високому промисловому рівні.
Продукція калуських броварів користувалася попитом не лише на теренах Галичини. Брендове калуське пиво, яке мало назву «Цісарське», транспортувалося до найвіддаленіших міст Австро-Угорщини.
Популярним наше пиво було і в радянський період. Про нього знали і смакували ним і в Києві, і в Москві, і в інших великих містах СРСР. В чому полягає секрет успіху калуського пива? Звичайно ж, у воді. Інші пивоварні мусіли воду очищати, відстоювати. Калушанам ж пощастило мати джерельно чисту воду.
— Знайшовши у часописі «Голос Калуша» за 1919-ий рік рецепт домашнього пива, я й вирішив спробувати його зварити, — поділився Василь Фіцак.
На 8 літрів води потрібно 250 грамів спаленого ячменю, так званого солоду, 20 грамів цукру, пригорщу хмелю. Усю цю суміш треба варити, час від часу помішуючи, близько години. Потім вар має повністю охолонути і до нього ще необхідно додати розведені у холодній воді 50 грамів дріжджів. Після чого посудину, у якій варилося наше пиво, потрібно накрити кришкою і залишити у спокої на 7-8 годин. Відстояний напій треба буде процідити і залити у скляну тару, яка щільно закривається, і зберігати в темному прохолодному місці 10 діб.
Через два тижні «Вікна» знову завітали до краєзнавця в гості, щоб продегустувати напій. «Пиво від Фіцака» набуло приємного жовтого кольору, хоча й залишилося каламутним.
— Я чекав цього моменту з нетерпінням, — зізнається Василь Фіцак. — Перебуваючи на роботі, на засніженому Піпівані (Васиь Фіцак — начальникЯвірницького пошуково-рятувального відділення управління ДСНС в Івано-Франківській області. — Авт.), щовечора думав, як там наше пиво. І от — ми стали пивоварами. Ми зварили біле нефільтроване і, як на мене, досить непогане пиво. Наступного разу спробую зварити темне пиво. Для цього просто треба буде добре підсмажити ячмінь.
Ігор МУДРИК, журналіст
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор