Вулицею Степана Бандери, яка плавно переходить у Івано-Франківську, названа 25 грудня 1990 року Тут немає можливості паркуватись, зупинятись, задивлятись, спокійно ходити. Поряд із вулицею Підвальною — це теж одне з "справжніх" місць калуської історії. Вулиця Степана Бандери. Колишня Станіславська. А ще — Міцкевича та Терешкової. Історія змін табличок, пов’язаних з заміжжям і розлученням "радянської космічної жінки", яка живе по нинішній день на Росії і підтримує путінську політику, викладена за посиланням.
Вулиця Станіславська присутня на картах фон Міга кінця XVIII ст. як така, що йде під залишками стіни (чи валу) замку в напрямку на Станіслав, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.
Старий Калуш. На вулиці Підвальній імітували «трибуну мавзолєя» районного розливу
Версія з Вікіпедії про "середньовіччя" дуже слабка, бо середньовіччя менш-більш закінчується на наших землях періодом польсько-литовської доби, а саме — ХІV століттям. Станіслава тоді точно не було, Калуш як поселення і точно без замку міг би ще якось бути. Тому Вікіпедію слід читати обережно.
Чи могла ця ж вулиця вести до більш ранньої Галицької брами замку? Невідомо.
Вулицею Степана Бандери, яка плавно переходить у Івано-Франківську, названа 25 грудня 1990 року. Пікантний момент, коли приміщення калуського КДБ було розташоване на вулиці Бандери.
Можна дуже багато "настрочити" про вулицю, зліва від якої — захована в землі історія калуського замку, "волоського саду" (так ніхто і не може дослідити, чи то був сад з волоськими горіхами, чи то був популярний в часи пізнього Ренесансу сад "в італійському стилі"). А справа — місце попередньої калуської церкви і ще багато різних загадок минулого.
Фонтани і "стікляшка" на площі Героїв. "Старий Калуш" запрошує у віртуальну мандрівку
Сьогодні ж можна поцінувати факт, що на вулиці збереглися (з певними змінами) приміщення будинку Коритовських (№9), приміщення музичної школи (колишній повітовий суд часів Австро-Угорщини, №11), далі — скверик з пам’ятником Івана Франка та з залишками фундаментів Калуського староства. Потім — традиційна для Калуша руїна колишнього надлісництва/відділу жандармерії — за деякими версіями, найстарша мурована споруда міста з кінця XVIII ст., де міг перебувати Іван Франко, коли його етапом вели до в’язниці. На парній стороні вулиці, майже навпроти, — будинки Фельчинських, типові зразки польського функціоналізму кінця 30-х років ХХ століття. Далі — парк. Прогуляйтесь і спробуйте задуматись: за скільки часу можуть вирості ТАКІ дерева?
Після входу в парк можемо помилувати око не тільки зразками індивідуального будівництва різних періодів ХХ століття, але й садочками, клумбами, словом, всілякою рослинністю. Хто раптом не звертав уваги — підіть і гляньте, не пошкодуєте. Деякі вілли першої половини ХХ століття, хоч і добряче підупали сьогодні, але ще зберігають імпозантні риси професійної архітектури і планування простору.
№25 — військовий комісаріат. Для ясності.
А вулиця Бандери, яка закінчується за "Кахелиною", плавно переходить у вулицю Івано-Франківську. Якщо хочете розвинути в собі здібності до створення "альтернативної історії", то перше питання: цікаво, як би зареагував Степан Бандера на ідею назвати місто Івано-Франківськ? Що скажете?
Фото, яке добре відображає історичний контекст жвавого життя вулиці рекомендуємо глянути в публікації «Вікон» «У мережі опублікували раритетне фото калуського ринку».
