У коментарі «Вікнам» митець зазначив, що назву «Вкрадений колір» присвятив батьківщині. Зокрема, йдеться про події 2014 року, коли яскраві кольори в України забрали. Художник, не втрачаючи оптимізму, все ж показує яскраві і насичені кольори, наголошуючи на тому, що не все так погано. Однак є і роботи, де яскравості кольорів не вистачає.
Картини Василя Локатиря великоформатні. Працює в основному з емалями та акриловими фарбами. Стандартна робота має здебільшого розмір 150см ×125 см. Каже, що саме великий формат розкриває картину набагато глибше і глядач може зануритися у інший вимір. У невеликій картині цього ефекту добитися важче, хоча менші роботи мають більший попит і продаються краще. Великоформатні роботи більше до душі художникові, не зважаючи на те, що їх мало хто купує: за 8 місяців Василь Локатир продав лише дві роботи.
Митець зазначив, що у мистецтві знайшов свій особливий шлях і дороги назад уже немає. Цьому певною посприяла його природня імпульсивність та емоційність характеру:
— Художники стають відомими, коли закріпляються за одним стилем. Так, малюнок буває різний. Наприклад, академічний малюнок потрібно розвивати роками. Це дуже важко і витрачати свій час на зміни я б не хотів, тай немає сенсу. Це зовсім інша філософія. Я вважаю, що я себе знайшов.
Василь Локатир вважає, що наразі у реалізмі проявити себе яскраво і неповторно у нього шансів немає. Тому плідно працює у незвичному для багатьох жанрі — абстрактному імпресіонізмі.
Виставка «Вкрадений колір» триватиме у Центрі сучасного мистецтва до 25 серпня за адресою: Івано- Франківськ, Марійки Підгірянки, 23 (вхід з вулиці Стефаника).
Переглянути її можна у будні з 9.00 до 18.00.
Більше про митця — в публікації "Василь Локатир не дає назви своїм полотнам і обожнює чорний колір".