Бочки з пивом і машини з колгоспів. "Старий Калуш" розповів "біографію" калуського базару

Щедра осінь спокушає закупитися плодами землі і праці рук людини, "утеплитися", словом, підготуватись до зими, як справжні газди і газдині.
Переглядів: 3506
Бочкове пиво калушани любили більше, ніж пляшкове

Facebook-спільнота Old Kalush щиро дякує Роману Даніву за цінну інформацію з "біографії" калуського базару і ще раз нагадує: тільки  небайджі люди можеуть наповнити "білі плями" місцевої історії барвами реальних фактів.

Але базар — річ серйозна, чекати не буде. Тож нині віртуальна мандрівка — на той, шо на "Солянці".

Цей базар мав би захопити символізмом сенсів не тільки численних калушезнавців, краєзнавців, але й антропологів, політологів, культурологів, урбаністів, архітекторів, економістів, юристів.

Ще в 70-х роках ХХ століття "на Солянці" можна убло спостерігати цікавий феномен. Так, серйозні читачі точно пам'ятають. Бочки з пивом. Символізм місця просто зашкалював. Відвал, "Солянка", зелененька травичка, простір, всіяний представниками всіх робітничих професій. Такий собі "вечір трудового дня". Зі зручностей — легендарна "стройбаза" — місце, де можна було розжитись "загризкою" і чимось, щоб пиво "шліфанути".

У 80-х явище помалу згорталось, а остаточно мало б зникнути в часи "антиалкогольної кампанії". Але наприкінці тих же 80-х "пєрєстройка" інспірувала місцеві компартійні влади робити видимість реформ. Однією з місцевих ініціатив стало щось на кшталт свята збору врожаю. Машини з колгоспів і радгоспів вивозили свою нехитру продукцію і продавали. Саме на "галявині" біля стройбази. Потім традиція мобільної торгівлі міцно вкорениться.

Тоді ж уздовж вулиці Хіміків з"явився базар, який дехто, на манір франківського, називав "п'яним". Можна б його окреслити як "індустріальний". Найрізноманітніші запчастини до всякої техніки, вироби місцевих умільців: бритванки, форми, ножі і інше кухонне приладдя. Потім потиху почали додаватися "групи легкої промисловості: одяг, взуття, білизна. А наприкінці 90-х околиці затопив секонд хенд. Потім додалися прилавки для "фермерської продукції" трохи віддалік, а базар почав зменшуватись, як шагренева шкіра. Тепер є і "Епіцентр", і якісь непевні залишки "шміру, мидла, повидла і всяких інших делікатесів". А без секонду і базар не базар би був.

А ось про урбаністичну, архітектурну та інші цінності цього феномену — в наступній розповіді. Вдалого ярмаркування!

Раніше йшлося, що великі ярмарки в Калуші припадали на день святого Мартина і святого Прокопа.