"На початку робота нам здавалася легкою. Мали надію швидко все закінчити і дуже сподівались, що до нашої ініціативи долучаться волонтери. На жаль, не так сталось, як гадалось (хоча частенько допомагають друзі: Бутусін Олег з сім’єю і Безрукий Зеник). Але ми вперто продовжуємо розпочате", — розповів Олександр Коваль.
Окрім чищення самих хрестів, відновлення написів, впорядкування території, краєзнавцям за цей період вдалось провести й величезну архівну роботу, зацікавити багато пошуковців періоду Першої світової війни зокрема й за кордоном, інформують "Вікна".
Завдяки головній спеціалістці загального відділу виконавчого комітету Калуської міської ради Маріанні Думенко триває робота з пошуку та залучення грантових коштів.
"А найголовніше — здійснюється моя мрія: розпочалось будівництво каплички на території старого кладовища на честь Святої Покрови, захисниці Українського війська", — зазначив Олександр Коваль.
Раніше йшлося, що під одним хрестом на калуському військовому цвинтарі поховано 112 людей.
За словами краєзнавця Андрія Шутяка, на цвинтарі поховані військові армій Австро-Угорщини, Російської імперії та цивільне населення. Краєзнавець вважає, що хоч і на цвинтарі 360 бетонних хрестів, однак поховано людей набагато більше.
Упродовж року Андрій Шутяк разом із директором КП «Ритуальна служба» Олександром Ковалем займалися реставрацією написів на хрестах. За цей період вдалося розчистити 100 хрестів. На черзі — ще 260. Близько 40% інформації про похованих вдається ідентифікувати за допомогою військових архівів. Адже тут, на відміну від написів на хрестах, збереглися і дата та місце народження та причина смерті.