Службу в органах внутрішніх справ калушанин Віктор Паньків розпочав у 2011 році. Він був командиром взводу роти поліції особливого призначення Головного управління Нацполіції в Івано-Франківській області: справжній офіцер, патріот, який все життя вирізнявся стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю. Для колег по службі Віктор був взірцем та надійним порадником та професіоналом своєї справи, кажуть колеги.
Коли ворог прийшов на українську землю, Віктор один із перших став на її захист. Під час АТО на сході України він був поранений. Але він не покинув службу і продовжив боронити країну від загарбників до останнього.
"Для всіх нас старший лейтенант поліції Віктор Паньків був і залишається прикладом незламності, хоробрості та героїзму. Він є взірцем високого громадянського обов’язку. Ми розділяємо біль втрати. І схиляємо голову перед нашим Героєм", — наголосив упрощальній промові начальник поліції Прикарпаття Сергій Безпалько.
Похоронили бійця 26 травня на Алеї слави на кладовищі у селі Чукалівці Івано-Франківської громади.
Раніше Калущина попрощалася із захисниками України Володимиром Кушликом, Ігорем Чошком, Василем Цюпером та Ігорем Ладовським, Леонідом і Романом Бутусіними, Віталієм Романишиним, Мар'яном Бігуном, Миколою Голіковим, Романом Мердухом і Зіновієм Кінашем, Андрієм Рендзяком, Віталієм Самсоненком, Володимиром Паньківим.
Більше про загиблого захисника України — у публікації "Віктора Паньківа поховають в Івано-Франківську. Що відомо про спецпризначенця з Калуша?".