На 103-му році життя відійшла у засвіти жінка-борець Катерина Гаврилів

13 вересня на 103-му році життя відійшла у засвіти повітова провідниця Українського повітового Хреста, член ОУН, медсестра УПА, жінка-борець Катерина Гаврилів (псевдо "Зелена").
Переглядів: 1395
11 серпня 2022 року Катерина Гаврилів відсвяткувала свій 102-й день народження

Катерина Гаврилів (у дівоцтві — Данів) народилася у селі Труханові (нині Стрийського району Львівської обл.) у робітничій багатодітній родині. Закінчила місцеву сільську школу.

1936 року поїхала до своєї сестри у Варшаву на заробітки. Працювала у крамниці "Гуцульська штука", вишивала. Згодом була служницею у родині Я. Олесницького. Тоді ж відвідувала різноманітні курси, у тому числі медичні.

1939 року вступила у Варшавський гурток ОУН. У червні 1941 року переїхала до Львова. Була машиністкою окружного провідника ОУН (б) у Стрию А. Пасічника, зв’язковою Стрийського окружного проводу ОУН (б). Виготовляла листівки, вела архів проводу, переносила естафети.

Закінчила курси садівників. Працювала у села Конюхи (нині Тернопільського району Тернопільської обл.).

1942 року закінчила агрономічну школу при монастирі сестер ЧСВВ у селі Підмихайлівці (нині Івано-Франківського району Івано-Франківської обл.). Практику проходила у місті Дубляни (нині у складі Львівської міської ради).

З 1943 року — інструктор з птахівництва і дрібного тваринництва у місті Чортків (нині Тернопільської області) у мережі Ревізійного союзу українських кооперативів. З листопада 1943 року — у підпіллі УНС, згодом — УПА. Зв’язкова.

У січні 1944 року закінчила медичні курси, організовані Ярославою Дибою ("Модестою").Очолювала мережу Українського Червоного Хреста у Сколівському повіті (нині Львівська область). У січні 1945 року пройшла додаткові хірургічні курси, організовані Тадеєм Плюгавкою ("Маркіяном") та "Буриндою".

Працювала районовою УЧХ у Медицькому районі, організовувала медичні курси. Була медсестрою у сотні УПА "Вікторія". Планувала одружилася із районним провідником Жидачівщини Іваном Федівим ("Іскра", "Роман"), але наречений загинув у день весілля 11 березня 1945 року.

На початку 1947-го переїхала у Сколівський район. Переслідувалася НКВС. Щоб уникнути арешту, часто змінювала місце проживання. Згодом зуміла перейти на легальне становище.

14 травня 1950 року вийшла заміж за сільського учителя Михайла Гавриліва. Народила трьох дітей: Любомира, Зіновія та Уляну. Остаточно сім’я переїхала у місто Болехів. Тут понад 20 років працювала полірувальницею на місцевому лісокомбінаті.

11 серпня 2022 року відсвяткувала свій 102-й день народження.

"З відходом у засвіти Катерини Олексіївни відійшла і ціла епоха історії нашого краю. Але Її приклад незламності духу, сили в боротьбі буде надихати і супроводжувати нас — покоління національно свідомих українців. Світла пам'ять і Царсто Небесне!",йдеться у повідомленні Івано-Франківської станиці Братства ОУН-УПА.

На своє 100-річччя Катерина Данів-Гаврилів пригадувала, що була щаслива, коли проголосила незалежну Україну. Зараз Катерині Гаврилів сумно, що, маючи такі багаті ресурси, українці живуть у злиднях:

"Ми маємо ріки, моря, Карпати, чорне золото — чорнозем, а живемо в злиднях без  права, без порядку в державі. З цим важко змиритися. Україна без української мови — не Україна. Мій народе,  молодь, діти! Ми доти маємо славу, доки ми будемо мати свою мову, державу. Українська мова була 300 років у неволі. Її треба вчити. Немає мови немає — України".

Більше — у публікації "100-річна Катерина Гаврилів розповіла, як воювала на три фронти за Україну".