Сергій Семчишин був старанним солдатом, виконував усі вказівки командирів, виділявся хорошою фізичною підготовкою Cергій Семчишин — старший стрілець десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.
Народився 5 березня 1976 року в Калуші. Відвідував дитячий садок «Ластівка», де працювала його мама. Часто проводив час з друзями та молодшою сестрою Лесею, йдеться у проєкті "Спогади крізь віки", інформують "Вікна".
Навчався в Калуській ЗОШ I-III cтупенів №3. Був здібним та сумлінним учнем, відкритим та комунікабельним. Добре ладнав з однокласниками, захоплювався фотографією, відвідував фотогурток. Батьки навіть купили йому обладнання для створення світлин, що на той час коштувала чимало.
Після закінчення дев'ятого класу вступив до Калуського вищого професійного училища №7, здобув фах зварювальника четвертого розряду. Згодом його призвали в ряди Національної гвардії України. Перших три місяці навчався у сержантській школі міста Чугуєва Харківської області. Надалі проходив службу в Одесі в статусі сержанта Національної гвардії.
Повернувшись додому, почав працювати з батьком у будівельній бригаді. Впродовж життя не змінив багато робіт, був завжди відповідальним та цінним працівником. Останнім місцем працевлаштування ТзОВ «Східні солодощі», де працював довгих 10 років на посаді вантажника.
За цей час познайомився з чудовим другом на ім'я Василь, який став йому за брата. Разом ділилися переживаннями та думками, стали дуже близькими людьми. Сергій був хорошим, добрим другом, розповідає Василь:
«Його поважали всі друзі. На роботі теж він був людиною з великої літери. Був мені як рідний брат. Впродовж життя не встиг знайти свою другу половинку, але всю свою доброту та щедрість віддавав племінникам про яких піклувався та дуже любив».
У серпні 2022 року був призваний на військову службу для захисту національної гідності держави на посаду старшого стрільця 95-ї десантно-штурмової бригади міста Житомира, де й проходив підготовку перші два місяці. Був старанним солдатом, виконував усі вказівки командирів, виділявся хорошою фізичною підготовкою. Командування військової частин відзначило, що боєць функціональні обов'язки виконував відмінно. За словами побратимів, Сергій є прикладом мужності, нескореності, міцності духу та патріотизму:
«Він був сміливим. Запам'ятався тією людиною, яка прийде на допомогу будь-кому з побратимів, людиною, яка віддасть своє життя за інших».
У листопаді 2022 року був направлений у зону бойових дій Луганської області. Для власної безпеки мало розповідав про службу та життя на фронті.
20 грудня під час виконання бойового завдання в селищі міського типу Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області загинув від кулі ворога. Йому було лише 46 років.
Свій останній спочинок Герой знайшов 30 грудня на Алеї Слави міського кладовища.
Меморіальну дошку загиблому Герою встановили на фасаді Калуського ліцею №3. Більше — в публікації "У Калуші вшанували пам'ять п’яти загиблих захисників".
