Військовий посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня Михайло Микитюк служив старший лейтенант 5-ої окремої Слобожанської бригади Національної гвардії України. Народився 9 листопада 1976 року в Калуші, йдеться у проєкті "Спогади крізь віки", інформують "Вікна"
Навчався у Калуській ЗОШ I-III ступенів №3. Займався плаванням, відвідував безліч гуртків дуже багато читав. Класний керівник Євдокія Олексюк згадує:
«Михайло був здібним, творчим та сумлінним учнем. Скромним, працьовитим, вихованим і надзвичайно добрим».
Мати хлопця рано померла. Тато вдруге одружився з Анною, яка стала для його дітей рідною. В родині було двоє синів Михайло та його брат Іван. В Анни — донька Тетяна і син Володимир. Діти росли в чотирьох, жили дружно, піклувалися одне про одного.
Після закінчення школи Михайло вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Його однокурсник, Калуський міський голова Андрій Найда розповідає:
«З Мішею познайомились у 1996 році, коли поступили на механічний факультет Івано-Франківського університету нафти і газу стали дуже хорошими друзями. Мені завжди імпонували його лідерські здібності. Група його поважала, слухалась у всьому. Надзвичайно розумна, талановита людина. Завжди допомагав і не лише одногрупникам у навчанні, постійно їх відстоював на старостатах, парах. Після закінчення навчання поїхав у Харків за направленням, а я у Калуш. Але до останнього підтримували з ним зв'язки, часто спілкувались».
У Харкові Михайло влаштувався провідним інженером у НАК "Нафтогаз України". Був сумлінним співробітником, зразковим другом і душею колективу. Одружився у лютому 2015 року. В щасливому шлюбі з коханою Вікторією народилося двоє синів — Дмитро та Мирослав.
Для близьких Михайло був зразковим батьком, люблячим і відповідальним чоловіком, найкращим сином, братом, опорою та підтримкою.
«Від нього йшла лише енергетика добра. Це було просто неймовірно», — пригадує дружина Вікторія.
Кращий друг, хресний батько молодшого сина Юрій Ільницький додає:
«Міша був справжнім. У своїх 50+ я зустрічав різних людей: хороших і поганих, але справжнім був по суті тільки він. А ще був добрим, безвідмовним, у першу чергу хотів допомогти іншим, а потім уже закривати свої питання, частенько не на користь собі».
З початком проведення антитерористичної операції Михайла мобілізували. Службу проходив у 92-й окремій механізованій бригаді. Неодноразово брав участь у бойових діях в Луганській та Донецькій областях. Його побратим Сергій ділиться спогадами:
«Ми з Мішею познайомилися у жовтні 2015 року. Він був надзвичайно порядною людиною :з ним я б пішов у розвідку. Він завжди допомагав, якщо хтось потребував його підтримки Я вважаю, що такими повинні бути всі».
З початком повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року Михайла знову мобілізували. Служив інструктором з фізичної підготовки і спорту четвертого стрілецького батальйону військової частини 3005 Національної гвардії України в Харкові .
Загинув 6 березня 2022 року внаслідок ворожого авіаційного обстрілу центру Харкова під час виконання бойового завдання. Герою навіки 45.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Свій останній спочинок Михайло Микитюк знайшов 10 березня на центральному кладовищі №18 на Алеї Героїв України у місті Харкові.
Меморіальну дошку загиблому Герою встановили на фасаді Калуського ліцею №3. Більше — в публікації "У Калуші вшанували пам'ять п’яти загиблих захисників".
