Назар Гецко до останнього боровся з російськими окупантами. Вічна пам’ять і шана Герою! Командир стрілецької роти 79 батальйону 102 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, старший лейтенант Матфій Богословський написав про побратима Назара Гецка оповідання.
«Оповідання з передової.
«Вишня».
Це був жовтень 2022. Йшли жорстокі бої під Червоним. 2-га рота воювала в «сіряку»: «Соловей», «Криниця», «Діброва», «Бізон», «Ведмідь». Навпроти — морська піхота, озброєні жорстокі профі проти вчорашніх вчителів, будівельників, підприємців та й просто цивільних людей. Ворог був добре озброєний. Ворожі дрони нахабно літали над головами бійців і коригували арту і танчики.
Відпочивати після боїв і чергувань хлопці відходили з «сіряка» в Червоне. В те Червоне, яке на той час вже було руїнами. Рух по селу — перебіжками під обстрілами і малими групами. Хлопці були втомлені. І тут зі сторони школи — звук піаніно. Зруйноване село, розбита школа, поломані дерева і звук піаніно. А ще — пісня.
Всі знали цю пісню «Милий від’їжджає», і знали голос. Позивний «Вишня», Назар Гецко. Завжди позитив, завжди гумор і підтримка товаришів.
Все завмерло. Хлопці тоді зняли це відео в розбитій школі. Назар співав і все завмерло. І звук піаніно, яке якимось дивом вціліло. Воно вціліло мабуть для того, щоб ми змогли запам’ятати Назара таким.
Цей випадок змінив відношення 2-ої роти до Червоного повністю.
Так, ми за нього воювали. Але завдяки Назару, піаніно і пісні воно стало для нас рідним незважаючи на те, що від нього залишилися руїни.
Улюблений вислів Назара: «Все горить, а Україна живе». Цей вислів можна було зробити девізом боїв за Червоне.
Назара не стало 15 лютого 2023. Рота несла бойове чергування поряд з Червоним в Малинівці…
Авіаудар…
Після такого мало що залишається від людини… І, незважаючи на це, Назар залишив після себе дуже багато. Його дівчата і син, яких він дуже любив… Пам’ять друзів і хоробрість в боях з окупантами. А ще — пісні. І не тільки інших авторів, але і свої.
Остання пісню в його виконанні, яку я пригадую — «Різдвяна Коляда»…Нам дуже не вистачає тебе, Друже…".
Назару було лише 30. Він мав активну громадську позицію, був депутатом Войнилівської селищної ради. Ще у 2014 році пішов захищати Україну і до останнього боровся з російськими окупантами у Запорізькій області.
Спогадами про рідного сина з "Вікнами" поділилася мати загиблого Парасковія Гецко. Детальніше читайте у публікації "Мамо, це моя Україна, я буду її захищати", — загиблий Герой Назар Гецко".
