Йде до того, що в Калуській громаді будуть затримки з виплатою зарплат вчителям. Фото: міська рада 26 лютого на засіданні постійної комісії Калуської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики за участі директорів шкіл вкотре йшлося про план оптимізації в освіті. Останнє засідання з цього приводу відбулося 6 лютого, де були озвучені пропозиції шкіл громади щодо зменшення їхніх видатків.
Як повідомляли «Вікна», розмір освітньої субвенції для Калуської громади, яку держава виділяє на зарплати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, на 2024 рік становить близько 202 млн гривень при потребі 252,7 млн гривень. Оскільки видатки на освіту — це фактично половина видатків міського бюджету (понад 443 млн гривень), а 85% видатків на освіту — це зарплата з нарахуваннями (решту — комунальні послуги й енергоносії, харчові продукти та по мінімуму — обладнання й інвентар), то єдине джерело суттєвого зменшення витрат — зменшення видатків на зарплати. Шляхом обмеження доплати за престижність до 5% (дозволено до 30%) та щорічної грошової винагороди теж до 5% (раніше до Дня вчителям у Калуші виплачували 65% від зарплати. — Авт.) дефіцит освітньої субвенції скоротили до 34 млн гривень.
На засіданні 26 лютого заступниця міського голови Надія Гуш повідомила, що вже цього року Ріп’янський ліцей планують перетворити на гімназію, але економії це не дасть, оскільки тут вже цього навчального року не відкрили жодного 10 і 11 класу. У 2025-26 роках на гімназії також планують перетворити перший і четвертий ліцей Калуша, а також ліцеї у Пійлі й Тужилові. Цього року економії від майбутньої реорганізації не буде, однак внаслідок того, що в окремих ліцеях, вірогідно, не будуть набирати десяті класи, то це дасть близько 1,3 млн гривень економії на рік.
Ще близько 1 млн на рік пропонують економити шляхом запровадження правила, що ліцей у місті повинен мати як мінімум по два старші класи на паралелі. Пропонують рішення, за яким перші класи відкриватимуть за умови мінімум 24 учні (з урахуванням, що за законодавством для відкриття одного першого класу потрібно як мінімум 5 учнів. — Авт.). Це зменшить кількість перших класів з 35 до 28 на 7 і дасть близько 2,4 млн гривень економії на рік. У планах — переглянути мережу 5-9 класів.
За словами Надії Гуш, є школи, де на паралелі з 90 учнями відкриті чотири класи, хоча може бути й три. Оптимізація кількості класів у середній ланці дасть близько 2,3 млн гривень економії на рік.
Інші запропоновані заходи:
- зменшення ставок у групах продовженого дня; зменшення розміру надбавок і доплат прибиральника за, наприклад, ремонтні роботи;
- зменшення видатків на відрядження, підвищення кваліфікації тощо.
Окрім того, врахували:
- близько 1,6 млн гривень економії на харчуванні (через додаткові канікули, дистанційне навчання тощо);
- 536 тис. гривень економії на теплопостачанні через теплу погоду;
- зменшення на 10% премій бухгалтерам і завідувачам господарства;
- зменшення на 10% видатків на канцтовари, поточні ремонти тощо.
Однак усі ці заходи не дають потрібної економії, тим більше, що більшість змін можна запровадити лише з 1 вересня, тобто економія у 2024 році складе всього третину від прорахованих на рік обсягів.
У потенційний план заходів з економії також включили:
- відмову від харчування коштом бюджету учнів 1-2 класів (2,5 млн гривень), харчування учнів спортивних класів шостого ліцею (654 тис. гривень);
- зменшення видатків на оздоровлення (800 тис. гривень);;
- скорочення гардеробників (1,7 млн гривень тощо);
- відмову від 10% надбавки вчителям ліцею імені Дмитра Бахматюка тощо.
Однак і такі кроки не дозволять компенсувати брак коштів на зарплати. Тож паралельно пропонують план скорочення видатків на дошкільну освіту шляхом збільшення наповнюваності груп та зменшення їх кількості; скорочення посад сторожів тощо.
У підсумку усі ці заходи приведуть до скорочення 93,15 ставки в закладах загальної середньої освіти та 90 ставок в закладах дошкільної освіти й за попередніми підрахунками дадуть 24-26 млн гривень економії на рік. Цього замало для покриття дефіциту освітньої субвенції навіть з урахуванням мінімальних надбавок за престижність. Тим більше, що розмір економії у 2024 році треба ділити на три.
Як йшлося на засіданні комісії, коштів на зарплати не вистачає вже. У лютому дефіцит склав понад пів мільйона гривень. У березні на зарплату не вистачатиме приблизно мільйона гривень. На початку лютого повідомляли, що з урахуванням економії на зарплати в освіті не вистачатиме приблизно 20 млн гривень — ці кошти пропонували виділити з вільного залишку міського бюджету.
Однак, як заявив 26 лютого міський голова Андрій Найда, додаткових коштів на освіту поки що не планують: «Карпатнафтохім» стоїть, бюджет недоотримує доходів, а пріоритети цього року — це підтримка Сил оборони, допомога рідним загиблих та будівництво котелень через підготовку до припинення теплопостачання від Калуської ТЕЦ. За словами міського голови, може дійти до того, що усі працівники міської влади та бюджетних установ будуть йти у відпустки своїм коштом. Щодо вільного залишку, то його, як зазначив міський голова, розподілять згідно з попередніми домовленостями. Тобто кошти виділятимуть на преміювання посадовців.
Нагадаємо, вільний залишок бюджетних коштів з минулого року, яким може розпорядитися міська влада, — близько 60 млн гривень, у тому числі 55,1 млн гривень залишилося невикористаними у загальному фонді бюджету. У січні міська рада розподілила 15 млн гривень з вільного залишку: понад 9,8 млн гривень виділили на зарплати посадовців, фактично на виплату їм 50% премії у першому кварталі року і 5,2 млн гривень передбачали на програму підтримки Сил оборони. З вільного залишку на премії у три наступні квартали треба буде виділяти ще порядку 29-30 млн гривень. Також, вірогідно, з цих коштів додаватимуть на підтримку ЗСУ. Отже, ресурсу, щоб допомогти освіті з вільного залишку, не залишається.
І оскільки до вересня суттєво зекономити не вийде, то йде до того, що в Калуській громаді будуть затримки з виплатою зарплат вчителям. У 2024 році не вистачає приблизно два місячні фонди зарплати, компенсувати які без додаткового фінансування з бюджету (місцевого чи державного) нереально.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
