Леся Дзундза зазначає, що в дітей є багато проблем психологічного характеру, адже їм довелося покинути свої домівки За словами начальниці Служби у справах дітей Калуської міської ради Лесі Дзундзи, на території громади є близько півтори тисячі внутрішньо переміщених дітей. Третя частина з них навчається онлайн у своїх школах. Бар’єром все ж таки залишається і мова, повідомляють "Вікна".
«У таких дітей є багато проблем психологічного характеру, адже їм довелося покинути свої домівки та переїхати на нове місце. Також не забуваймо, що по-різному їх застала війна там. Понад двомстам таким дітям ми надали статус дітей, що постраждали від воєнних дій та збройних конфліктів. Такий статус отримують: ВПО, діти загиблих, зниклих безвісти та полонених. Я думаю, що таким обліком держава хоче фіксувати злочини росії проти українських дітей, щоб в майбутньому отримати репарації (повне або часткове відшкодування збитків. — Авт.). На мою думку, наші, калуські діти, як і діти з усієї України, є постраждалими у цій війні, адже кожен по різному реагує на сигнали тривоги, перебування в укритті, гул літаків та вибухи. Крім того, діти, в яких батьки на фронті, завжди перебувають в стресі та очікуванні», — зазначає Леся Дзундза.
Є серед вимушено переселених дітей і діти-сироти, і ті, котрі перебувають у складних життєвих обставинах.
«Частина дітей уже повернулись додому, інша, так, як і наші — виїхала за кордон. Багато у нас є дітей із Луганської, Донецької областей, Херсона, Харкова, Енергодара (Запорізька область). До прикладу, два роки тому троє братів приїхали до Калуша. Їхніх батьків росіяни не випустили на блокпості, і вони залишились на окупованій території. Такі сім’ї називаються «розлучені сім’ї», вони мають статус дитини позбавленої батьківського піклування. Через те, що батьки не поруч і не можуть його здійснити. Опіку над молодшими братами взяв найстарший повнолітній», — ділиться посадовиця.
Більше — у публікації ""Голоси дітей", що загинули на війні, "звучатимуть" і у Калуші".
