Розвідки калуських краєзнавців можуть поповнити сайт краєзнавчого клубу, який нині розробляють Уперше презентували художню реконструкцію Мирослава Гаталевича про Струкове городище, що ґрунтується на археологічних дослідженнях Богдана Януша та Бориса Василенка (початок і 70-ті роки XX ст.), екскурсіях вчителя географії Михайла Покиданця (1963 р.), спогадах про давні легенди Михайла Фільчинського та на описах в книзі «Височанка, що в околиці Калуша: погляд крізь століття» (автори М. Когут, І. Пришляк, Н. Кучер, О. Максим'як), йдеться на Фейсбук-сторінці комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».
Звіт про експедицію «Дослідження давніх локацій солевидобувних промислів» презентував Максим Бреславський. Порівнюючи кілька мап, на яких відображено давні промислові споруди на території між річкою Сівка та Струковою Горою, він схематично демонстрував на екрані місця, де вірогідно були в давнину 75 соляних криниць, які згодом перетворилися в солеварні комплекси, так звані zupy. На думку краєзнавця, ці локації мають бути використані для проєктування екскурсійного маршруту «Від Замчища до ТЕСПу» та знайти своє місце на інтернет-сайті краєзнавчого клубу, який перебуває в стадії розробки.
Головний зберігач фондів Краєзнавчого музею Калущини Богдан Яневич уточнив візуальні спостереження змін рельєфу в місцях, де могли бути давні солеварні та звернув увагу на різку зміну напрямку дороги, що колись вела від ТЕСПу на Височанку (тепер — вулиця Копальняна) на відтинку біля колишнього солезбірника та вентиляційного ствола.
До теми:
Як у копальні Калуша 1927 року сталася одна з найрезонансніших аварій — вибух метану
Про музейні колекції перших і найпотужніших калійних заводів Європи у Штасфурті та в Калуші другої половини XIX століття розповіли Уляна Закасовська й Богдан Яневич. На слайдах і відео продемонстрували чимало експонатів солеваріння, калійного видобутку та перероблення, розміщених у 300-літній відреставрованій міській споруді «Bergbaumuseum» та у його дворі. На центральному подіумі експозиції про видобуток калію подано макет заводу, який функціонував від середини XIX століття, разом з підземними горизонтами його шахт.
На противагу чудовому штатфуртському музею були продемонстровані світлини руїн Калуського калійного комбінату TESP та невеликої кількості заводського обладнання, шахтарської амуніції та кількох альбомів зі світлинами й документами, які експонуються в музеї «Карпатнафтохіму».
Маловідомі видання про німецьке поселення (колонію) «Новий Калуш» (1783-1939) презентував Іван Тимів, провідний науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини. Також присутні переглянули колекцію світлин і видань калуського краєзнавця Євгена Мазура — найстарішого члена краєзнавчого клубу, який помер 14 серпня 2024 року. Колекцію передали до краєзнавчого музею Калущини.
До теми:
Як у Калуші 1904 року вигоріла німецька колонія
Як шваби заклали колонію Ноу-Калуш
