Європід’їзди на мільйони

Третій рік у Калуші ремонтують під’їзди багатоповерхівок. Це не капітальні ремонти, але й не поточні, без затвердженої міською радою Програми, яка давала хоча б орієнтацію у черговості ремонтних робіт. Міська рада просто поповнює статутні фонди двох ЖЕО, а ті — укладають угоди із ремонтними фірмами.

— Такого типу ремонти у багатоповерхівках Калуша ще не проводили, — наголошує начальник УЖКГ Калуської міськради Юрій Рекунов.

— Це — ремонти покращеного типу, — додає начальник ЖЕО №4 Василь Фурда.

Якщо немає Програми, то хто і за якими критеріями визначає будинки-претенденти на покращені ремонтні роботи? Критерії у міської ради нехитрі і від того скидаються на «ручні». Принаймні, людський фактор у цій методиці є визначальним, - інформують ”Вікна” із посиланням на ”Ні корупції”. 

— Програму ремонту під’їздів ми впроваджуємо, здебільшого, у тих будинках, де найменша заборгованість із квартплати. І вже маємо позитивні випадки, коли люди, які хочуть ремонту у під’їзді, за лічені дні сплачують борги, які накопичувалися роками, — розповів торік «Вікнам» комунальний заступник, а нині міський голова Ігор Матвійчук.

— Першочергово дивимося, у якому стані під’їзди. Другий критерій — рівень проплати квартирної плати, третій — бажання самих людей: де більше хочуть, там і робимо, — пояснює Василь Фурда.

СКАРГИ І ПРОПОЗИЦІЇ

З 2014 року до червня 2016 року у Калуші відремонтували під’їзди 42-х будинків на загальну суму близько 8,4 млн гривень. Це — приблизно десята частина від загального житлового фонду, який перебуває на балансі ЖЕО.

Інфографіка Тетяни Русінкевич

Упродовж трьох років надійшла тільки одна скарга-претензія від мешканців багатоповерхівки про неякісний ремонт.

Вул. Рубчака, 1 (5-поверховий будинок на два під’їзди)

Будинок 1977 року. Під’їзди у будинку відремонтували у 2015 році і коштував цей ремонт, згідно з актом виконаних робіт, 116,4 тис. гривень. Виконувало роботи ПП «Ремдорбуд сервіс», яке зареєстроване у Кропивнику на Калущині.

— У 2013 році ми звернулися із актом-претензією до ЖЕО №1. Скаржилися на відсутність робіт з підготовки будинку до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди. Плюс в акті було вказано на аварійний стан штукатурки фасаду, яка просто відвалювалася шматками; відсутність теплоізоляції на трубах; аварійний стан дашків; відсутність відведення атмосферних опадів і талих вод, які затікають під фундамент і в підвал, — розповідає мешканець будинку, депутат міської ради Юрій Луцак.

Чоловік каже: замість того, щоб виправити викладене у претензії, у будинку провели ремонт під’їздів.

— До і під час ремонту у під’їзді прорвала труба.  Коли проводили ремонт, прорив був наявний. І вони по тій плямі робили, не ліквідувавши прорив, — запевняє депутат.

Нині на стіні першого під’їзду будинку сліди прориву — очевидні: фарба лущиться, стіна — мокріє.

Ремонт у будинку закінчили напередодні місцевих виборів минулого року, пригадує Юрій Луцак. Тобто, з моменту його завершення не минуло і року. Водночас, вода й далі затікає до підвалу, штукатурка на рівні п’ятого поверху продовжує відпадати, створюючи небезпеку.

Вул. Винниченка, 6 (п’ятиповерховий будинок на 4 під’їзди, перший поверх — комерційний)

Будинок — 1968 року. Ремонтували під’їзди торік і витратили на це майже 264 тис. гривень. Ремонт проводило ПП «Добробут» депутата міської ради чотирьох демократичних скликань Володимира Кузика.

— Дашок вужчий за парапет. Вся вода стікає по стінах і руйнується штукатурка. І те, що робили наприкінці минулого року у будинку, вже осипається. Просто немає вода де стікати і йде по стінах, які вже зелені й полупані. Ми майстрів просили зробити ширші дашки або змонтувати якісь водостоки. Але вони відповіли, що кошторисом такі роботи не передбачені. Ми думали скластися грошима і зробити ринви самотужки, — говорить Сергій Марьєта, мешканець квартири №18.

На стіні у під’їзді — плямистий «ореол», з якого злущується штукатурка.

— Там у коридорі до початку ремонту наче як іній на стіні був. А вони по тому зробили, тож, пляма далі проступила, — розповідає мешканець будинку.

Вул. Б. Хмельницького, 56 (п’ятиповерховий будинок на вісім під’їздів)

Будинок 1968 року. Ремонтували під’їзди у 2015 році. Вартість робіт — 414,5 тис. гривень.

Ремонт під’їздів у цьому будинку розпочався у лютому 2015 року. Ремонтні роботи проводило ПП «Добробуд».

Уже у жовтні 2015 року мешканці будинку звернулися із актом-претензією до начальника ЖЕО №4 та депутатів міської ради. Люди навіть погрожували саботувати місцеві вибори, які мали відбутися за два тижні, якщо влада до їхніх волань залишиться глуха і німа.

— У сьомому під’їзді будинку 56, що на вулиці Хмельницького, не завершено ремонтні роботи. На площадках першого, другого та третього поверхів не поставили плитку. Стяжку зробили неякісно і вона потріскала. Коли йде дощ, вода з дашка над під’їздом затікає всередину на площадку та тече по стінах будинку, — йдеться в акті-претензії.

— На п’ятому і четвертому поверхах плитку поклали, а на третьому, другому, першому — ні. Стяжка потріскала. Люди викликали ЖЕО, Фурду. Питали, де плитка ділася? — розповідає Марія Василівна, мешканка 111-ї квартири.

Жінка каже: у такий спосіб добилися не тільки встановлення плитки на всіх поверхах, але і світильників у під’їздах: їх змонтували лише після того, як люди зчинили гвалт. Монтаж світильників в акті виконаних робіт справді передбачений.

— Факти, наведені у заяві, підтвердилися. Директора ПП «Добробут» Володимира Кузика про усунення недоліків попереджено, — йдеться у відповіді начальника ЖЕО №4 Василя Фурди на скаргу від мешканців.

— Дашок вони зробили гарно, засмолили. Вода вже не ллється по стінах. Поставили плитку і світильники, — задоволена Марія Василівна.

Можливо, мешканцям будинку 56 на вул. Б. Хмельницького  зіграло на руку те, що події відбувалися напередодні місцевих виборів минулого року. Тоді тривало жорстке протистояння між двома фаворитами виборів, і «комунальний» скандал був не на руку «комунальному» заступнику міського голови Ігореві Матвійчуку, який був одним із лідерів виборчих перегонів.

Вул. Підвальна, 11 (п’ятиповерховий будинок на два під’їзди)

Будинок 1961 року. Ремонт відбувався торік і коштував майже 140 тис. гривень. Ремонт проводив підприємець Роман Свирид.

У першому під’їзді на першому і другому поверхах помітно мокру пляму і відлущення фарби. У під’їзді — відчутний «важкий» запах каналізації, а стіни просто вкриті чорною мошкарою.

За словами мешканця будинку Сергія Федюка, у під’їзді зробили ремонт, а по його завершенні, через два-три місяці, почала підтікати труба.

— Викликали працівників ЖЕО і вони шматками міняли мережу, — каже чоловік.

За дефектним актом, на якому - печатки як ЖЕО №1, так і підприємця Романа Свирида, у під’їзді мали встановити світильники із датчиками руху.

— Які датчики, якщо ми самі вмикаємо і вимикаємо світильники внизу. Хіба на нас ці датчики руху не реагують, — жартує мешканка будинку Катерина Арсені.

Звісно, наведені приклади не ілюструють усієї картини. Адже, обдерті під’їзди, які роками у кращому випадку бачили лише косметичну побілку, справді критично потребують ремонту.

У багатьох випадках люди ремонтними роботами — задоволені. Як, наприклад, мешканці будинків  2а, 6а, 8а та 10а, що на вулиці Українська, де ремонт відбувся ще у 2014 і тримається і досі. Ремонтувало — ПП «Добробуд».

Часто і самі мешканці немало докладаються до того, що вже за кілька місяців новенький відремонтований під’їзд виглядає ніби після татарської навали — відбитки взуття на стінах, подряпини, розбиті світильники.

— Буває, ремонт тримається, може, кілька місяців, — ілюструє ставлення калушан Юрій Рекунов.

Однак, якщо ремонтні роботи зробили неякісно, то це, здебільшого, можуть проконтролювати лише самі мешканці, у яких усі роботи — на очах від першого до останнього кроку. Уже після завершення ремонту перевірити якість виконаних робіт досить складно. За словами фахівців-будівельників, найбільше коштів можна «сховати» у внутрішніх роботах. Скажімо, після закінчення ремонту тільки у спеціальних лабораторіях можна перевірити, чи відповідають вказані у кошторисах матеріали тим, які використали насправді.

Досить складно проконтролювати і те, чи використовували будівельні фірми, скажімо, дві дорогі штукатурки, як про це йдеться у кошторисі, чи давали нижнім шаром дешевшу, а поверх — дорожчу. Зрештою, важко сказати і те, чи поставили штукатурки на 4 см, як про це йдеться у кошторисі, чи — на сантиметр-два менше. Щоправда, самі кошториси складені майже ідеально правильно. Адже всі фінансові документи потім перевіряє фінінспекція. Завищення витрат на заробітну плату чи інші показники загрожує чималими санкціями. 

ХТО ОСВОЮЄ БЮДЖЕТНІ КОШТИ?

З 2014 року до червня 2016 року ремонти під’їздів проводили 10 фірм та підприємців. Найбільшу суму коштів освоїло ПП «Добробут», яке відремонтувало під’їзди 11-ти будинків. Найменша сума коштів — у ПП «Ісма-буд», яке ремонтувало лише один під’їзд дев’ятиповерхівки.

Керівником і власником ПП «Добробут» є депутат міської ради чотирьох скликань, нині — від провладної Української партії Володимир Кузик.

Ще у 2012 році у матеріалі «Бюджет міста: депутати і відкати» зазначалося, що фірми депутатів міської ради Володимира Кузика та Ігоря Хемича найактивніше «поглинають» бюджетні кошти, виділені для проведення капремонтів у галузі освіти та медицини. З того часу небагато змінилося.

Так, Володимир Кузик значиться співзасновником як мінімум чотирьох фірм: ПП «Добробут», ТзОВ «Добробут-плюс», ПП «Добробут-сервіс» та ПП БМФ «Райдобробуд».

За рік, згідно із відомостями пошуково-аналітичної системи “007”, ці фірми освоїли з міського бюджету майже 2,2 млн гривень за різні ремонтні роботи (руху коштів щодо «Райдобробуду» та «Добробуду-сервіс” не відображається. — Авт.). При цьому практично єдиний партнер у фірм міського депутата — міський бюджет Калуша.

Освоюючи міський бюджет, Володимир Кузик, проте, не поспішає його наповнювати. Так, у липні 2012 року Вищий Господарський суд України прийняв рішення на користь міської ради, за яким ТзОВ «Добробуд-плюс» мало сплатити майже 230 тис. гривень внеску на розвиток міської інфраструктури, що «складає 5% опосередкованої вартості будівництва житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення на проспекті Лесі Українки».

Ще у 2008 році підприємство взяло на себе зобов’язання як інвестор спрямувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Однак, потім звернулося до суду про визнання договору недійсним. Справа слухалася в Івано-Франківському Господарському суді, Львівському апеляційному Господарському суді і, зрештою, у Вищому Господарському Суді України, який прийняв рішення на користь виконавчого комітету Калуської міської ради.

Друге місце за освоєнням коштів міського бюджету на ремонт під’їздів — у братів Хемичів: Олега і Віталія. Сукупно вони освоїли з міського бюджету на ремонт під’їздів 1 млн 332 тис гривень. Брати — сини депутата міської ради і незмінного керівника провладної  фракції УП у міській раді двох скликань Ігоря Хемича.

Так, Ігор Хемич не тільки очолює фракцію УП у міській раді, але й був співзасновником ГО «Івано-Франківське обласне молодіжне об’єднання «Голос нації», створене і очолене ще напередодні місцевих виборів 2010 року міським головою Калуша (нині - міністр енергетики) Ігорем Насаликом. Створення «Голосу нації» розглядали як намагання Ігоря Насалика започаткувати власну політичну силу, яка матиме вплив, принаймні, на рівні області. ГО була зареєстрована за адресою: м. Калуш, проспект Лесі Українки, 70 (офіційна адреса крамниці “Еліте” Ігоря Хемича — Авт.).

Ігор Хемич — один із найодіозніших у міській раді: саме він купив з аукціону у минулих роках скандальних 14 га землі, які потім «з’явилися» у декларації міського голови Калуша Ігоря Насалика (2006-2014 роки).

Попередня міська рада, де Українська партія мала переважаючу більшість, була до Ігоря Хемича дуже лояльною як до орендаря басейну ЗОШ №3, надаючи щороку вагому пільгу з орендної плати. Нині громадські активісти намагаються через суд визнати такі рішення міської ради неправомірними. У сфері впливу Ігоря Хемича, як мінімум, дві фірми: ПП «Еліте», зареєстроване на Ігоря Хемича, та «Еліт-хол», зареєстроване на Олега Хемича. Згідно даних порталу «Е-дата», упродовж року родина Хемичів через свої фірми освоїла освоїла з міського бюджету загалом 2,3 млн гривень.

Підприємець Микола Серафимович на ремонті під’їздів освоїв приблизно стільки ж, як і двоє братів Хемичів. Микола Серафимович значиться також співзасновником СП «Будмонтаж», по якій рух коштів через портал «Е-дата» не відображається. За рік підприємець освоїв із міського бюджету майже 1,5 млн гривень. Найбільше — на роботах у сфері освіти та комуналки.

СТ «Рембудвест» очолює Галина Корнас. А от ПП «Рембудвест» — імовірно, її родич — Михайло Корнас, адже проживають засновники двох фірм за однією адресою.

За рік Корнаси освоїли з міського бюджету, за даними порталу ”Е-дата”, майже 1,5 млн. гривень. Переважно — за ремонти у Калуській ЦРЛ та освіті. Трансакцій по СТ «Рембудвест» портал «Е-дата» не показує. Однак, ПП «Рембудвест» працює не тільки із коштами міського бюджету, але із установами Калуської РДА, сільськими радами Калущини та навіть департаментом ОДА. Сумарно від цих установ підприємство отримало приблизно таку ж суму, як і від міського бюджету. 

ПП «Ремдорбуд сервіс» зареєстроване у Кропивнику. Згідно з даними Єдиного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців, керівником і кінцевим бенефіціарним власником підприємства є Любов Луда, проте, на актах виконаних робіт підпис Галини Лапко — депутата Калуської районної ради від Української партії.

Міський бюджет, згідно із даними порталу «Е-дата», не є пріоритетним партнером фірми: скажімо, упродовж року фірма освоїла майже 2,5 млн гривень з міського бюджету. Левова частка — від управління ЖКГ Калуської міської ради. Ще орієнтовно по 1,5 млн гривень фірма заробила від установ Калуської РДА та сільських рад Калущини. Галина Лапко значиться також засновником фірми ПП «Росім», проте трансакцій по цій фірмі портал «Е-дата» не відображає.

ТзОВ «Ісма-буд» очолює Світлана Фурда. Підприємство зареєстроване на вул. Фінська, 20/1 у Калуші. За такою ж адресою проживає начальник ЖЕО №4 Василь Фурда.

У бізнес-каталогах значиться, що Світлана Фурда є одночасно керівником і бухгалтером на підприємстві, на якому, загалом, працює одна людина.

«Е-дата» не відображає бюджетних трансакцій з цим підприємством. Договір на ремонт під,їзду із ТзОВ «Ісма-буд» було укладено 28 жовтня минулого року. Уже за жовтень підприємство освоїло приблизно п’яту частину коштів, використаних на ремонт під’зду загалом. 

Роман Свирид за рік з міського бюджету освоїв понад мільйон гривень за роботи у комунальній та освітній сферах. Іван Шевчук освоїв приблизно 150 тис. гривень, а Віталій Кобута майже 250 тис. гривень.

На місцевих виборах минулого року змінилася міська рада. Відтак, змінилося і бачення. Так, на сесії міської ради депутати акцентували: робити «косметику» у той час, як у підвалах діряві труби — дарма витрачені час і гроші. Бо не встигне ще висохнути новенька штукатурка, як стіни вже «плакатимуть» через діряві труби. Попри це ремонти під’їздів у Калуші продовжуються: якщо у ЖЕО №1 коштів на цей рік на покращені ремонти під’їздів не передбачено, то ЖЕО №4 уже виплатило півмільйона гривень за проведені цьогоріч ремонтні роботи.

Розслідування підготовлено в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади