Богдан Грущак: ". Є якийсь досвід співпраці із фірмами і їхня репутація" | Фото: скрін з відео На ремонт кінозалу у міському бюджеті передбачили 1млн 442 тис. гривень, що на 58 тис. гривень менше порогу, за яким мала відбутися публічна закупівля. При цьому угоду уклали із фірмою «Кор Буд», яка утворилася за тиждень до цього.
— Я не хочу, щоб з мене робили корупціонера і писали, що я обійшов закон, — акцентував «Вікнам» Богдан Грущак.
Подаємо розмову практично без змін.
— Ми вчинили згідно із законом. У нас є кошториси, де до процедури публічних закупівель не вистачає 18 тис. гривень Але це не означає, що ми маємо штучно збільшувати вартість проекту, щоб провести публічну закупівлю, — наполягає Богдан Грущак. — Є процедура проходження і затвердження проекту. Управління будівництва не може саме перевіряти і розробляти проект. Це має бути сертифікована фірма. У даному договорі були промоніторені ціни по всіх підприємцях області на обладнання та матеріали. І коли фахівці розробляли проектно-кошторисну документацію, були враховані побажання замовника.
Наприклад, крісла. Тут такі крісла ніхто не робить. Ми їх замовили на Лихачівській фабриці. На сьогодні крісла вже виготовлені і чекають доставки. Термін виготовлення таких крісел — один місяць, але передоплату вони хочуть 50%. А управління може заплатити 30%. У даному випадку підрядник доплачує 20%.
— На півтора мільйона гривень у Калуші, напевно, є 10 або 100 підприємців, які готові виконувати роботи. Яка була потреба укладати угоду саме з цією фірмою, яка створилася за тиждень до підписання договору?
— У тому є моменти тендерних закупівель? Коли проходить тендерна закупівля вище півтора мільйона, у місто може зайти підприємець, якого ми взагалі не знаємо. Якщо сума робіт велика, йому перераховується велика сума авансу. А фірма через 5-10 днів зникає...
— Але щоб не допустити такого, у тендерній документації виписуються умови. Приміром, місто хоче, щоб була фірма, яка має досвід роботи, показує фінансові звіти за попередні роки тощо.
— Подивіться, будь ласка, в інтернеті, скільки фірм, які взяли аванс і просто зникли. Це — ризик.
— Я розумію. Але тендерна документація може бути виписана до дрібниць…
— Якщо чесно, я не можу поки щосказати, як діє ця електронна система публічних закупівель. Ми ще такої процедури не проходили. І чи це позитивно, чи негативно — я не можу сказати.
— У нас ставлять доріжки на стадіоні «Хімік». Туди зайшла київська фірма, яка має, зокрема, й не дуже добрі відгуки.
— Не має. Я знаю, що дана фірма виконувала нам роботи по штучному покриттю біля ЗОШ №№ 1, 5, 7. Тобто, всі роботи, які пов’язані зі встановленням штучного покриття у Калуші.
— Коли ця фірма сюди вперше зайшла, ви ж її не знали. Тобто, це є новий досвід. Ви ж її не боялися...
— Фірма працювала у Калуші до мене. У мене стаж роботи у міській раді чотири роки. А фірма працювала у Калуші з 2006 року.
— У нас у місті вже був досвід, коли надавали преференції одному підприємцю. Наприклад, Ігореві Хемичу щодо оренди басейну ЗОШ №3. Чому Корнасу чи будь-кому іншому має надаватися перевага?
— А чому ви вважаєте, що комусь надається перевага?
— А як по-іншому це можна назвати.
— Це питання замовника і міської ради — хто буде виконувати ці роботи. Ви потім до мене прийдете і будете питати, чому ті чи інші роботи не виконані чи виконані неякісно. Є якийсь досвід співпраці із фірмами і їхня репутація.
— Але ніде у законі не написано, що має надаватися перевага тому підприємцю, з яким є досвід співпраці. А чим вимірюється репутація? От до Володимира Кузика є зауваження щодо ремонту під’здів. А ви далі з ним укладаєте угоди.
— Наше управління не займається ремонтом під’їздів, тому я не можу сказати, чи Кузик добре робить, чи ні. Ми уклали з ним договір по парку. По парку, як ви вважаєте, добре зроблено чи погано? Якщо управління працює із підприємцем і я бачу погану якість робіт, то цього підприємця далі не рекомендую до співпраці. Або бачу, що у цього підприємця у даний момент немає виробничих потужностей чи фахівців, що теж впливає при виборі підприємця.
— Але у рейтинг підприємця чи фірми не формується тільки на співпраці із вашим управлінням…
— Я можу вам сказати, що деякі підприємці, які «зайшли», щоб спробувати співпрацювати із бюджетом, мають проблеми із виконанням робіт: строки виконання затягуються, є багато дефектів. У бюджетній сфері є свої особливості. Кошти, а особливо, якщо вони виділені із Держбюджету, повинні бути освоєні до 20 грудня. Інакше вони повернуться до Держбюджету.
— Скидається, що це все ж більше, щоб відвернути увагу від кінотеатру «Відродження». Ідею із кінозалом просував ще Ігор Насалик у статусі нардепа.
— Це ваша особиста думка. А я часто їжджу в Івано-Франківськ, який значно більший від Калуша. Але далеко не завжди кінозал там заповнений. У калуському кінозалі буде 104 місця. Якщо буде потреба, є можливість докласти ряд. Я думаю, що для Калуша цього буде достатньо.
— Все ж, як ви вибирали фірму?
— Ви самі написали, що договір був укладений 5 жовтня. Якби ми проводили тендер, то приступили би до робіт лише наприкінці листопада. І до кінця року ми ніяк не встигли б. Бо самі крісла би виготовлялися впродовж грудня.
Так виглядатиме кінозал ПК “Мінерал” після ремонту
— А чому так поспішати? Не було кінотеатру умовно 10 років років, могло не бути ще чотири місяці.
— Як сказати. Це якби зняти повністю всі маршрутки, все забезпечення, і сказати: ходіть пішки, ніхто нікуди не спішить.
— Це різні речі.
— Ну це ви так думаєте. Є багато людей, які питають, чому у нас нема комплексу для розваг.
— Тобто, ми все одно повертаємося до того, що є суспільний запит на кінотеатр і «Відродження» є подразником.
Калушани листуються із власниками кінотеатру “Відродження” на паркані
— Я не кажу «Відродження» не робити. Але це зовсім інші масштаби. Там треба робити, крім кінотеатру, боулінг-клуб чи більярд, щоб воно приносило прибуток. У даному випадку місто не залежне ні від підприємця, ні від кого іншого.
— Добре. Все ж, як ви вибирали фірму? У нас є багато підприємців, які працюють на ринку не один рік.
— А яких би ви могли запропонувати підприємців, які би могли зробити ці роботи? У даному випадку пропонувалися декільком організаціям, які відмовилися і сказали, що впродовж двох місяців ці роботи не зроблять.
— Наприклад.
— Наприклад, Ігор Хемич на сесії заявив, що ці роботи до кінця року не зробляться і їх потрібно переносити на наступний рік. Підприємець Корнас багато робив робіт по лікарні. Ремонти зроблені якісно. Я не хочу хвалити фірму, але це правда. Кінозал хочеться зробити також, щоб було якісно.
— Тоді чому ви не уклали угоду із фірмами Корнасів: у них — дві давно діючі фірми.
— Ці «старі» фірми — вони на загальному оподаткуванні. Тих 20% ПДВ треба заплатити, а потім їх повертають. А це немала сума. Цими коштами можна оплатити інші роботи. Йде кінець року, УЖКГ потребує коштів на ремонт доріг, управління — на прокладання водопроводів. Те, що це нова фірма, нічого не означає. Ми попереднього говорили із Галиною Корнас — вона сказала, що може виконати ці роботи і має такий ресурс. Підприємець собі вибирає сам форму оподаткування і ми на це не впливаємо. Ми просто до цього приглядаємося: для чого місту платити більше, якщо ми можемо укласти угоду із підприємцем, який має оподаткування нижче?
— Дякую за розмову.
Розмовляла Оксана ПІЛЯНСЬКА, журналіст
