Пропозиції мешканців міста стосувалися майже всіх сфер життя. Не було проектів лише у категоріях, які стосувалися безпек У жовтні депутати Калуської міської ради прийняли два рішення, які дали старт партиципаторному бюджетуванню в Калуші. Міська рада, зокрема, затвердила «Положення про бюджетування за участі громадськості міста Калуш», параметри Бюджету участі на 2018 рік і прогнозовані обсяги на два наступних роки. Головна ідея в тому, що будь-який мешканець міста може подати проект, пов’язаний з поліпшенням життя в Калуші, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проект реалізують в рамках бюджету 2018 року. На реалізацію проектів, нагадаємо, пообіцяли 1,5 млн гривень.
На написання проектів автори мали трохи менше місяця. За цей час потрібно було чітко сформулювати мету, проблематику та передумови виникнення ідеї, а також запропонувати конкретні кроки для реалізації проекту. Чи не найскладнішим у цій роботі є складання кошторису. Це має бути не просто сума у рамках запропонованого бюджету (300 тис. гривень. — Авт.), а економічно обгрунтований розрахунок з конкретним описом витратних матеріалів, робіт, вартості відповідного інвентаря та обладнання. Звідки брати цифри? З відповідних сайтів, у постачальників, комунальників, ймовірних виконавців та експертів-проектувальників тощо. Наскільки точними будуть ці розрахунки? Очевидно, дуже приблизними. А це означає, що при виконанні того чи іншого проекту коштів може не вистачати.
Пропозицій — на сім мільйонів
Часу на інформаційну кампанію було відведено дуже мало, а формування пропозицій відбувалося у стислі терміни. Калуш — поспішав, щоб формування бюджету відбувалося вже з урахуванням пропозицій мешканців міста. Тому логічним було припущення, що до Бюджету участі буде залучено мінімальну кількість людей. Проте, охочих позмагатися за бюджетні кошти знайшлося понад два десятки.
Калушани запропонували 36 проектів на загальну суму 6 млн 967 тис. гривень. У системі було зареєстровано 23-х авторів — 8 жінок та 15 чоловіків. Пропозиції мешканців міста стосувалися майже всіх сфер життя. Не було проектів лише у категоріях, які стосувалися безпеки та громадського порядку, телекомунікацій та транспорту. Втім, майже половину проектів комісія до голосування недопустила.
Серед проектів, які «забракували» на підставі негативних висновків профільних управлінь, три — щодо упорядкування фасадів багатоквартирних житлових будинків. Автор усіх ініціатив, які по суті є аналогічними, — директор ЖЕО №4. Він пропонував поштукатурити фасади трьох панельних чотириповерхових будинків на вулиці Б. Хмельницького. Негативні висновки щодо цих проектів надало «рідне» управління житлово-комунального господарства, яке вирішило, що штукатурити фасад без утеплення неефективно, а з утепленням — дорого.
«Забракували» у Калуші й «енергоощадні» проекти. Одним із них пропонувалося встановити сонячні панелі на фасаді будинку №15 на вулиці Пушкіна для забезпечення освітлення під’їздів у темну пору доби, іншим — встановити сонячну електростанцію на даху багатоповерхового будинку на вулиці Б. Хмельницького, 30, щоб заощадити кошти на освітлення місць загального користування. ОСББ, яке утворене в будинку на Хмельницького, до реалізації цього проекту було готове долучитися фінансово: обіцяло взяти кредит за урядовою програмою «Теплі кредити», який би покрив 30% витрат. В УЖКГ, проте, порахували, що проект буде значно дорожчим. Крім того, однією з ключових підстав відмови стало і те, що сонячні батареї заборонено встановлювати у загальнодоступних місцях, зокрема, на дахах багатоповерхівок, оскільки це пов’язано з небезпекою ураження електричним струмом.
Комісія з питань Бюджету участі відхилила також проекти, які могли полегшити життя власникам домашніх тварин. Проект самоокупного готелю для тварин назвали «бізнес-проектом, який може бути втілений у життя будь-ким без участі бюджету міста», а проект щодо облаштування майданчика для вигулу собак міг би бути допущений до голосування, якби пропонувалося інше місце, а не берег річки Сівки, що входить до меж охоронної зони річки.
Притулок-хостел для бездоглядних людей також не отримав погодження, як і ще кілька не менш цікавих проектів: побудова бюветів питної води, введення електронної медичної картки, побудова широкого тротуару на бульварі Незалежності тощо. Деякі з цих проектів комісія назвала незавершеними. Проте, часу, щоб доопрацювати пропозиції, в авторів не було. Рішення про допуск до голосування приймалося в останній день. Авторів на засідання комісії не запрошували, а саме засідання — не анонсували. Тож, часу, щоб відредагувати ідеї, у калушан не було. Це дало привід авторам проектів висловити перші серйозні зауваження і звинувачення. Мовляв,підрозділи, які надавали висновки, могли неправильно зрозуміти чи оцінити нюанси конкретного проекту. А авторів позбавили можливості роз’яснити сумнівні моменти. «Проекти рубались без права доопрацювання», — основний меседж авторів відхилених проектів. І це правда, адже прийняте міською радою "Положенню про бюджетування за участі громадськості (Бюджет участі) міста Калуша" передбачає доопрацювання проектів.
Між інновацією та буденністю
До участі в голосуванні у результаті було допущено 20 проектів. За категоріями коло проектів суттєво звузилося. Проте, загалом їх можна було розділити на інноваційні та такі, що пропонували вирішити проблеми окремих мікрорайонів чи локацій, обмежених школою, дитсадком, церквою тощо. Учасники голосування отримали змогу обирати між заправкою для електромобілів, встановленням «сонячного» дерева для зарядки гаджетів та, скажімо, облаштуванням майданчика для паркування автомобілів, освітленням пішохідних переходів та озелененням міста.
Найбільше проектів були спрямовані на потреби дітей: пропонувалося облаштувати дитячі майданчики, спортивні площадки і навіть — новий парк. Два проекти пропонували модернізувати дитячі майданчики у дитсадках, два — спортивні площадки поблизу шкіл.
Голосувати за проекти можна було кількома способами: онлайн або особисто у пунктах супроводу. Проте, в будь-якому випадку обов’язковою умовою була паспортна ідентифікація особи. Багатьох людей це насторожувало. Хоча загалом калушани голосували досить активно. Участь у голосуванні, за остаточними підрахунками, взяли 3827 калушан, які віддали 7110 голосів. У фаворитах за голосами опинилися "спортивні" та "комунальні" проекти. Насправді, за проекти проголосувала більша кількість людей. Проте, понад сотню голосів із системи було видалено.
Нагадаємо, що адміністратори перевіряли кожен голос та видаляли ті, які були внесені з порушеннями. Найтиповіша помилка — неповні дані, скажімо, копія лише однієї сторінки паспорта замість мінімальних двох (першої і з пропискою). Деякі калушани замість скан-копій чи фото паспорта взагалі додавали картинки. Власне, які саме сторінки паспорта слід додавати, калушанам довелося здогадуватися самим, бо належної інформації про цей нюанс не було. У результаті авторам проектів довелося буквально розшукувати людей, які підтримали їхній проект, але не додали всіх паспортних сканів. Зважаючи на те, що ані електронна адреса, ані телефон не були обов’язковими при реєстрації людини у системі, знайти її можна було хіба за іменем у соцмережах. Це займало додатковий час або ж призводило до втрати голосів.
Вибори
Що ж до самого голосування, то воно теж було цікавим і тривало фактично до останньої хвилини. 20 днів автори різними способами і методами залучали голоси. У хід ішли численні прохання про підтримку в соцмережах, на радіо та телебаченні, розклеювання оголошень по під’їздах і відповідних тумбах. Ініціативні групи здійснювали поквартирний обхід. Ще кілька проектів застосували «адмінресурс», що практично одразу дало змогу вирватися у лідери. Агітатори діяли по-різному: одні — просили, інші — маніпулювали та навіть злегка погрожували. Директор однієї зі шкіл, до прикладу, обіцяв батькам взяти списки у міській раді після завершення голосування та поіменно перевірити, хто підтримав проект, що стосувався школи, а хто — ні. Важко сказати, який із методів був ефективнішим. Проте, будь-які дії позначалися на кількості голосів.
Так, два проекти («Теплий храм» та «Модернізація ігрових майданчиків у дошкільному навчальному закладі «Червона шапочка») вирвалися у лідери буквально з перших днів і протримали цю першість аж до завершення голосування. За проект по дитячому садку голосували здебільшого самі батьки та ті, кого вони змогли залучити. Метод, звісно, ефективний. А результат — беззаперечний: 937 голосів. Чому таким же методом не зміг зібрати підтримки аналогічний проект по дитсадку «Ластівка», незрозуміло. Очевидно, недопрацювали самі батьки (346 голосів у підсумку).
Щодо «Теплого храму», то проект неоднозначний. У соцмережах його невпинно критикували під час голосування і продовжують критикувати після оголошення переможцем. Виділяти бюджетні гроші на облаштування теплої підлоги у церкві святого архистратигаМихаїла, вважає чимало мешканців міста, недоцільно. Церква — самодостатня, а за останніх кілька років на її ремонт і так було виділено кількасот тисяч гривень бюджетних коштів. Ще один нюанс: храм відноситься до пам’яток архітектури, а тому, чи можна там взагалі встановлювати теплу підлогу, очевидно, мають сказати експерти. За проект, проте, проголосували 842 людини. Із паспортами до міської ради і ЦНАПу, де можна було проголосувати, дисципліновано впродовж усього часу йшли парафіяни храму.
За ще три місця у ТОП-5 боротьба йшла не по днях, а по годинах. Тривалий час третім у рейтингу залишався проект «Озеленення дворів та вулиць міста». Проте, в останній день голосування він не просто поступився, а вилетів із п’ятірки. Натомість, не менш раптово у список переможців увірвався проект «Сучасний вуличний баскетбольний майданчик», який більшість відведеного часу відверто пас задніх. Не виключено, що частину голосів за проект «приберегли» до останніх днів голосування, після чого почали вносити у систему. Стратегія це, вплив агітації у школі №3 чи доказ того, що перемогти можна не залежно від того, яким є результат на старті, можна сперечатися. Проте, результат уже є незмінним. До слова, автори схожого проекту «Сучасний спортивний простір для дітей», яким пропонувалося облаштувати спортивний майданчик біля ЗОШ №7, загалом працювалисхожими методами. Але проект був у лідерах рейтингу впродовж тривалого часу. У підсумку проект сьомої школи посів четверте місце, набравши 637 голосів, а третьої — з результатом у 626 голосів — п’яте.
Цікава деталь: два «спортивні» проекти на момент завершення голосування мали однакову кількість голосів — 651. Вони в останні години голосування "потиснули" проект озеленення, обійшовши його всього на два голоси. Щоправда, коли наступного дня з системи вилучили деякі голоси, розрив став трохи більшим. Проте, фактично долю цих проектів вирішили якихось 10-15 голосів.
Битвою мікрорайонів можна назвати боротьбу проектів «Дитяча мрія — міні-поле для футболу на вулиці Рубчака» та «Парк мрій», яким пропонувалося цікаве облаштування простору на Височанці. Обидва мікрорайони — трохи віддалені, без шкіл, дитсадків чи інших «густозаселених» структур. Втім, чисельність мешканців самих мікрорайонів немала й автори мали змогу залучати «сусідів». У підсумку цей метод, імовірно, допоміг мешканцям Рубчака опинитися на третьому місці, а «Парк мрій» у список переможців не потрапив. Розрив у голосах по цих проектах склав 703 проти 456.
Таким чином, п’ятірка переможців складається із трьох «спортивних» проектів. Їх загалом підтримали 60% учасників голосування. Серед переможців також по одному проекту з категорій «Освіта» та «Культура і туризм». Проекти будуть реалізовані вже у новому році. Наразі їх передали у відповідні управління міської ради, які вже розпочали вивчати подані пропозиції та думати над їх реалізацією. Загальна вартість робіт — 1 млн. 400 тис. 153 гривні. Втім, це, нагадаємо, за попередніми розрахунками авторів. Майже 100 тис. гривень, які є у залишку, ймовірно використають на реалізацію ще одного проекту. Втім, якого саме і чи додадуть з місцевого бюджету коштів або ж оберуть рейтинговий проект, який «впишеться» у цю суму, депутати міської ради ще мають вирішити. Остаточні підсумки цього експерименту у міській раді пообіцяли підбити вже цього тижня.
Юрій ТИМОЩУК, журналіст