Народився Євген Каранович 2 лютого 1901 року в Сокалі в міщанській родині Пантелеймона Карановича і Марії з дому Іванець. Закінчив гімназію в Сокалі. Навчався в Українському Таємному Університеті у Львові, а після його заборони поляками — в Ягайлонському університеті у Кракові. Після отримання медичної освіти працював лікарем у Народній лічниці у Львові, з 1930 року був членом Українського лікарського товариства. З 1931 року працював у Камені-Каширському на Волині.
Фото сторінки метричної книги одружень Калуша за 1897-1944 роки
Зв'язок Євгена Карановича з Калушем відкриває метрична книга одружень Калуша за 1897-1944 роки, яка зберігається в Державному архіві Івано-Франківської області. Він одружився з Наталією-Ярославою Книш, яка народилась 10 вересня 1907 року в Коломиї в учительській родині Михайла Книша і Серафини з дому Кузьма. У Калуш родина Книшів переїхала через зміну місця праці. Шлюб 5 серпня 1933 року давав о. Володимир Тисовський у калуській церкві Архистратига Михаїла, свідками були суддя-емерит (пенсіонер) Володимир Іванець і власник фабрики Андрій Стромецький. До слова, на шлюбі не було Маріїного брата Зиновія — відомого бойовика Української військової організації. Він саме відбував восьмирічне ув'язнення за участь у бойових акціях УВО. Зиновій за німців став бургомістром Калуша, також він відомий своїми книгами про Летючу Бригаду УВО, в яку були залучені багато калушан.
Після одруження молода сім'я поїхала в Камінь-Каширський, де проживала неподалік лікарні на нинішній вулиці Шевченка. Там у них народились дві донечки — Богданна і Радослава, такі милі та ніжні, що всі називали їх тільки пестливими іменами Нюня й Радуня. Марія Каранович надзвичайно любила дітей. Також вона кохалась у квітах і прищеплювала такі почуття своїм донькам. Для них біля будинку облаштовувала маленький квітничок, щоб вони вчилися доглядали за квітами.
Фото лікарні в Камені-Каширському, побудованої за Польщі
Ідилічне родинне життя збурила війна. В роки німецької окупації Євген був головним обласним лікарем. На Волині зі спротиву окупантам постала Українська повстанська армія. Євген Каранович став повстанським лікарем у загоні УПА «Озеро» і отримав псевдо «Караван». Між селами Хотешів і Котуш Євген влаштував повстанський шпиталь групи УПА-Північ. Виконував надскладні операції пораненим, врятував сотні людських життів. Одночасно продовжував лікувати цивільне населення, нікому не відмовляючи й навідуючи віддалені села. Відчуваючи свою невідворотну загибель і бажаючи врятувати свою сім'ю, восени 1943 року Євген повернувся в місто і відправив дружину з доньками за кордон, очевидно в Польщу, а сам повернувся до повстанців. Узимку 1943 року лікар Каранович, сестра милосердя Марія і четверо їх охоронців потрапили в засідку радянського диверсійно-терористичного загону Федорова біля села Мельники-Річицькі й всі загинули. Загиблих урочисто поховали у братській могилі на церковному подвір'ї в с. Хотешів. А вже за незалежності на могилі встановили меморіальну дошку.
Фото могили повстанців.
У 2017 році в місті Камінь-Каширський Волинської області перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича.
Олег ДРОГОМИРЕЦЬКИЙ, краєзнавець