Медикам не по собі від поділу хворих на "білих" і "чорних". За словами Івана Красійчука (зліва), дехто рахує копійки. Фо — Найгірше у цій ситуації — медикам. Ми ніколи не ділили людей. Але через те, що міська та районна влади не можуть знайти порозуміння, склалися такі обставини, як зараз. Днями бачив у лікарні жінку — років 70-ти: сама ледве йшла, й несе у коробочці ліки, що, напевно, купила в аптеці. На другий день знову її зустрів — рахувала копійки у коридорі. Стало не по собі…— про це «Вікнам» розповів головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук уже після прес-конференції.
Парадокс ситуації у тому, що ліки — є. Вони є не тільки на складах Калуської ЦРЛ, але й — у районній лікарні. Медикаменти з районної лікарні ніхто не вилучав, їх людям просто не видають. Нині на складах є запас ліків приблизно на 5 мільйонів гривень, при тому, що на місяць використовують орієнтовно на 1,2 млн. гривень.
У районній лікарні на цілодобовому стаціонарі ліки отримують лише калушани й пільгові категорії Калуського району. На денному стаціонарі, який розрахований на 140 ліжок, безкоштовних медикаментів не отримує ніхто — ні мешканці міста, ні — мешканці району. Водночас більше, ніж 50% пацієнтів денного стаціонару районної лікарні — калушани. Ці хворі, зрештою, могли б пройти лікування на денному стаціонарі міської поліклініки, але там тільки приблизно вдвічі менше ліжок. Тому калушани або «штурмуватимуть» цілодобові стаціонари (Калуської ЦРЛ або — районної лікарні), що збільшить витрати, наприклад, на харчування, й перевантажить і без того завантажені лікарні, або ж лікуватимуться платно, втрачаючи безкоштовне «благо».
Міська влада, прагнучи покарати район, вкотре зробила «добре» й калушанам. Як, наприклад, виселивши центральну районну бібліотеку, читачами якої у більшості були калушани.
Сам поділ пацієнтів, думав про це міський голова, чи ні, принижує людей. Нині поділені навіть дитяча лікарня та пологовий будинок.
— Закиди, що місто поділило людей — безпідставні, — оголосив на прес-конференції Василь Турчин. — Умови лікування, ургентна допомога, виїзд «швидкої», харчування, діагностика — для всіх діють рівні умови. Хоча харчування практично не фінансується, бо кошти стоять на рахунках у казначействі. Питання — виключно у програмі безкоштовного медикаментозного забезпечення.
Причини, через які більшість сіл Калуського району позбулися безкоштовного медикаментозного забезпечення, зі слів заступника так і не стали зрозумілі. Василь Турчин знову переповів, скільки коштів місто вкладало у безкоштовну медицину і знову наголосив, що це — кошти виключно власних надходжень міського бюджету.
Може, міська влада образилася?
— На сесії районної ради у жовтні було повністю розкритиковано діяльність міської ради у сфері галузі охорони здоров’я. Жоден із виступаючих не знайшов позитивної оцінки і жоден не сказав, що головна роль охорони здоров’я — лікувати, а не будувати, — акцентував Василь Турчин.
Днем раніше сільським головам він повідомив, що йому було дуже неприємно слухати усе це на сесії у районі.
Також Василь Турчин підсумував: згідно із рішенням сесії Калуської міської ради від 6 листопада, безкоштовна медицина для тих сільських рад, які не підписали меморандуми, існувати не буде.
— УП у 2010 році йшла на вибори із програмою, у якій, окрім іншого, були пункти про безкоштовну медицину як перший крок і адміністративно-територіальну реформу як наслідок, — повторив куруючий по медицині улюблену аргументацію міського голови. При цьому запевнив, що зі слів Ігоря Насалика, на реформі — крапка.
Хоча немає у заступника пояснення тому, чому досі УП пов’язують із безкоштовною медициною? Як відомо, міський голова Ігор Насалик вийшов із УП і вступив у Громадянську позицію Анатолія Гриценка, ставши його заступником. А потім, після того, як не став кандидатом від опозиції по Калуському виборчому округу на минулорічних виборах, покинув і ГП. А також заявив про те, що поки що жодних політичних проектів не планує. Політичний шлях слідом за своїм очільником повторили і депутати міської ради і нині невідомо, у якому політичному статусі перебувають не тільки депутати міської, але й — районної рад. Зрештою, коли народні обранці на чолі із міським головою змінювали партії, у них не виникли докори сумління про свої зобов’язання перед виборцями, які вони брали на виборах, ідучи у місцеві ради від УП. То до чого згадки про передвиборну програму партії, членами якої, фактично, ні міський голова, ні депутати чи заступники не є?
НЕЗРОЗУМІЛІ МЕСЕДЖІ
— До нового року села можуть реабілітуватися, — меседж, який місто направило «неслухняним» селам.
В оригіналі звучить так: села можуть звертатися до міської ради — хоч з пропозиціями, хоч — з меморандумами. А місто ці всі пропозиції — розгляне.
— Якщо села вилучать із меморандуму пункт про реформу, міський голова підпише? — поцікавився журналіст.
— Сільські ради можуть подати пропозиції, а міська рада їх розгляне, — відповів Василь Турчин.
Теоретично, міська рада може вчинити так, як уже зробила, коли всупереч того, що район відкликав гостре звернення і навіть робив перед міським головою принизливі реверанси, обмежив район у доступі до безкоштовних ліків. Але для чого тоді це? Щоб глибоко показати селам їхнє місце й критично налаштувати мешканців сіл?
За словами голови Калуської РДА Василя Петріва, напередодні сесії міської ради, 6 листопада, міський голова запропонував зустріч, на якій мали бути обговорені уже не тільки меморандуми й безкоштовну медицину, але й можливість об’єднання галузей культури й освіти. Для чого, якщо на адміністративно-територіальній реформі крапка? Чи є велика різниця у тому, щоб входити у державну реформу через 2-3 роки дуже підготовленим чи лише трохи?
Місто пропонує селам пряники. Навіть зараз і — дуже солодкі. Але знову не ставить умови. Перед сесією міської ради міський голова зустрівся із 6-ма сільськими головами, які підписали меморандуми, й роздав їм тексти угоди про співпрацю. Як уже писали «Вікна», умови — дуже привабливі для сіл: включення в усі міські програми включно із програмою допомоги онкохворим, допомога одиноким, програми відпочинку для дітей і багато іншого. Від сіл не вимагається практично нічого, крім співпраці, яка розширює психологічний вплив міста на сільську владу. Передбачається, що угоди фінансуватимуться з наступного року, а поки сільські ради їх мають розглянути на своїх сесіях.
— Чи готове місто фінансувати за цими угодами усі сільські ради, якщо ті підуть на співпрацю із містом, і чи має бюджет скільки на те коштів? — поцікавилися у Василя Турчина «Вікна».
— Питання додаткових угод з іншими сільськими радами не розглядається, — відповів заступник.
Тобто, підпишуть сільські ради меморандуми, чи — ні, виходить, що села все одно будуть поділені. Або ж місто реально не має намірів серйозно ставитися до фінансування запропонованих угод, закинувши лише додатковий «гачок» для «непокірних» сільських рад. І, як показують події, зокрема, — понеділкова прес-конференція, — коли сільські голови разом, та ще й очолені керівництвом Калуської РДА, вони — виступають єдиним фронтом. Учора, окрім заступника голови районної ради Сергія Твардовського та заступника голови РДА Ольги Курпіти, на зустрічі був присутній голова Войнилівської селищної ради Володимир Рудий. Селищний голова намагався довести: можливо, події розвивалися б по-іншому, якби міська влада по-іншому б вчинила. І запросив Василя Турчина на сесію селищної ради, щоб пояснити ситуацію депутатам.
На сесії міської ради депутати також прийняли рішення відмовитися від трансферту району на фінансування спільної медицини. Нагадаємо, щороку місто та район укладають угоду про передачу/прийом трансферту на фінансування спільної медицини: район передає свою частку фінансування через Мінфін місту. За словами Василя Турчина, місто уже надіслало листа із попередженням про рішення міської ради до Кабміну. Однак, другим пунктом депутати міської ради доручили міському голові розірвати із районом угоду. Але, попри те, що з часу сесії минув тиждень, жодних дій у цьому напрямку не зроблено. Тому, чи встигне міська влада здійснити усю необхідну процедуру до формування бюджету країни на наступний рік — невідомо. Як і те, чи справді місто має намір роз’єднувати медицину. Та й чи потрібно це у світлі реформ охорони здоров’я?
— Якщо буде прийняте рішення про роз’єднання медицини, будемо жити, як до 2011 року, — наголосив Василь Турчин. — Але моя думка — медицина має бути єдиною. Треба напрацьовувати рішення. Має бути співпраця — тоді буде результат. Ні — то будуть лише сварки.
Між тим, рівні умови у Калуській ЦРЛ, тобто, харчування, перебування, ургентна допомога — не тільки для мешканців Калуського району. Такі ж права мають і пацієнти з інших районів області, які лікуються у Калуській ЦРЛ. Хіба що у випадку, коли Калуш стане госпітальним округом, а Калуська ЦРЛ матиме статус обласної лікарні, «бабусь» за 70, які рахують копійки у коридорах лікарні побільшає.
