У червні депутати Калуської міської ради звільнили головного редактора газети “Дзвони Підгір’я” Олександра Зуба, а міський голова своїм розпорядженням призначив в. о. головного редактора Михайла Кучерака — редактора газети “Зоря Прикарпаття”, який раніше очолював опозиційне до міського голови видання “Західний вісник” (засновником якого є народний депутат Ольга Сікора). На сторінках “Зорі Прикарпаття” Михайло Кучерак гостро опонував народному депутатові. Тож, вочевидь, саме така його позиція була вирішальною для Ігоря Насалика при призначенні.
ЩЕ ТА “ШТУЧКА”
Одразу по призначенні Михайло Кучерак зробив “вольовий крок” — звільнив журналіста із 20-річним стажем Людмилу Пастушок. Це викликало обурення у журналістської спільноти Калущини, яка звернулася до міського голови Ігоря Насалика із відкритим листом. Під ним підписалося 37 журналістів. Але міський голова і не думав відреагувати. А ось Калуський міськрайонний суд вказав на те, що дії в. о. головного редактора — неправомірні, скасував наказ Михайла Кучерака та зобов’язав його поновити журналіста на роботі. Також суд скасував і догани, винесені керівником, та доручив виплатити Людмилі Пастушок заробітну плату за час вимушеного прогулу і — повернути заборговану заробітну плату. Журналіст поновилася на роботі й одразу звільнилася. За інформацією “Вікон”, для того, щоб процедура пройшла “гладко”, Людмилу Пастушок супроводжували адвокати.
Можливо, саме прагнучи реваншу, Михайло Кучерак намагається залякати журналістів: в. о. головного редактора звернувся із листом до газети “Вікна” та газети райради “Вісті Калущини” із вимогою спростувати неправдиву інформацію, яка була викладена в офіційному документі — відкритому листі журналістів до міського голови. Інакше позиватиметься до суду. З кожної з газет Михайло Кучерак планував вимагати 380 тис. гривень компенсації за моральні збитки. Водночас, для того, щоб подати судовий позов, Михайлу Кучераку довелося б сплатити судовий збір — 76 тис. гривень. При цьому в. о. головного редактора чомусь оминув увагою інші видання міста, які публікували відкритий лист, зокрема, і газету, яка має стосунок до народного депутата — “Західний вісник”. В Ольги Сікори Михайло Кучерак тільки намагався дізнатися: звідки у неї інформація про те, що він не має вищої освіти?
УЧЕНИМ — СВІТ, А НЕУЧЕНИМ — ТЬМА?
У тому, що в. о. головного редактора комунальної газети Михайло Кучерак не має відповідної освіти, вперше засумнівалися журналісти Калущини: за інформацією журналістів, у в. о. головного редактора “Дзвонів Підгір’я” — дублікат трудової, який містить більше 40 записів про місце працевлаштування і навчання, заповнених одним почерком та — єдину печатку — ГО “Об’єднання підприємців Переяславщини”, яку сам Михайло Кучерак й очолював. Тому у відкритому листі медійники Калущини звернулися до Михайла Кучерака оприлюднити автобіографію із зазначенням місць праці і копію документа про освіту.
Показати диплом Михайла Кучерака просили і журналісти програми “Гроші”, яка виходить на телеканалі “1+1”. Утім, навіть телевізійникам центрального телеканалу відповідних документів побачити не вдалося.
А народний депутат Ольга Сікора, яка раніше була працедавцем Михайла Кучерака, “1+1” пояснила: диплому — немає.
Дипломи редактора бачили працівники “Дзвонів Підгір’я”. І навіть — цілих два. Про це вони запевнили у відкритому листі, який надійшов на адресу “Вікон”. Трудовий колектив редакції газети “Дзвони Підгір’я” вимагав від керівників каналу “1+1” та згаданих ЗМІ Калуша “перестати бути заручниками чужих політичних та комерційних інтересів” — припинити розміщення неправдивої інформації про трудовий колектив газети “Дзвони Підгір’я” та його керівника М.Б. Кучерака і розмістити у ЗМІ спростування.
”Вікна” сподіваються, що дипломи редактора бачили і депутати міської ради, адже саме вони мають узаконити Михайла Кучерака на посаді редактора комунальної газети. Водночас, така таємничість навколо дипломів очільника “ДП” може пояснюватися наступним: за серією та номером документу можна дізнатися, чи він — справжній.
ПРО “ПОДВИГИ”
Першопричиною подій є не так сам в. о. головного редактора, як — міська влада. І, зокрема, міський голова, який призначив Михайла Кучерака на посаду в. о. Чому особливо насторожує інцидент із дипломом? Мабуть, тому, що це — не єдиний факт, який стосується офіційних документів у якому фігурує ім’я в. о. Цього літа “Зоря Прикарпаття” “спалилася” на продажу журналістських посвідчень. Для того, щоб отримати таке посвідчення, яке гарантує ряд соціальних пільг, переваг та прерогатив (аж до володіння зброєю. — Авт.) потрібно було тільки сплатити членський внесок у розмірі 240 гривень. Як реакція — голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки журналістів України Вікторія Плахта звернулася до правоохоронних органів про те, що такі дії мають ознаки статті 358 Кримінального кодексу “Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів”, оскільки йдеться про видачу журналістського посвідчення особам, які не мають такого статусу. Тобто, у документи вносяться неправдиві дані. Але від літа цей факт так і не зацікавив владу Калуша, адже вона пропонує затвердити Михайла Кучерака на посаді.
Довідка “Вікон”. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться, що Кучерак Михайло Богданович є приватним підприємцем, зареєстрованим у Калуському міськрайонному управлінні юстиції, і на сьогодні не перебуває у процесі припинення підприємницької діяльності чи — у стадії банкрутства. Крім того, Михайло Кучерак був редактором “Зорі Прикарпаття”, засновником якої є ГО “Об’єднані медіа-ресурси Прикарпаття рекламно-інформаційна асоціація “Зоря Прикарпаття”. У ЄДР значиться, що керівником цієї установи є однофамілець, а, можливо, і родич Михайла Кучерака — Кучерак Ігор Богданович. З 16 вересня ГО перебуває у стані припинення юридичної особи.
НЕРІВНО ДИХАЄ…
Відповідний проект рішення оприлюднено на офіційному сайті Калуської міської ради. А депутати отримали звіт роботу редакції газети “Дзвонів Підгір’я”. І вже цей звіт засвідчив дві тенденції: міська влада демонструє подвійні стандарти у ставленні до головних редакторів, а людина, яка готувала депутатам звіт, очевидно, має їх за “лохів”. Адже, коли міська влада моніторила роботу попереднього редактора, то була створена навіть спеціальна комісія, яка вивчала фінансово-господарську діяльність КП. Звіт в. о. — це набір графіків та цифр, які не підтверджені жодними документами.
Міська рада зачищає інформаційний простір: кишенькові керівники комунальних ЗМІ, очевидно, формуватимуть правильну інформаційну політику, особливо — у час виборів і — реформ. Саме тому дії керівників не варто розцінювати як самостійні кроки окремих осіб: якщо у Калуші на комунальних медіа безкарно звільняють журналістів, відмовляються їх поновити на посаді навіть за рішенням суду, що можна розглядати вже не просто як правопорушення, а як злочин проти держави; якщо міська влада і ті ж керівники ігнорують відкритий лист журналістської спільноти, то це навряд чи — самоуправство. Найпевніше, то дії, які робляться з відома верхівки міської влади, і міського голови зокрема. І хоч скільки разів суд доводив, що керівники діють неправомірно, вони далі продовжують це робити. Наприклад, на директора ДС “Калуське міське телебачення” Віталія Крохту не вплинула ціла депутатська комісія, яка розглядала стан справ на ТБ і давала свої рекомендації: очільник телевізії у середу звільнив трьох неугодних працівників і нині перебуває за крок до звільнення головного редактора Олександра Смаля. За інформацією “Вікон”, директор уже попередив журналіста про розірвання трудових відносин. А тепер депутатам пропонують затвердити на посаді редактора комунального ЗМІ людину, до якої — маса питань. Чи згідні депутати міської ради надалі і навіть тепер виконувати роль статистів — стане зрозуміло буквально днями.
Ігор НАСАЛИК, міський голова:
— Я пропонуватиму депутатам міської ради затвердити Михайла Кучерака на посаді головного редактора “Дзвонів Підгір’я”. Насамперед мене влаштовує, що газета виходить — незважаючи ні на що. Усі говорять, що газета стала іншою, і — що має альтернативні думки. По-перше, збільшилася кількість сторінок; по-друге, з’явилося дуже багато аналітичного матеріалу, а я завжди цінував аналітику.
Особисто я бачив дипломи і трудову книжку Михайла Кучерака. Але я не маю слідчих повноважень для того, щоб їх досліджувати. Зрештою, це не функція міського голови — як мінімум, для цього є відділ кадрів. Мені також не відомо, щоб щодо Михайла Кучерака було відкрито кримінальну справу — це якщо говорити про журналістські посвідчення. А те, що в. о. головного редактора хоче судитися із газетами: виграє, може, поліпшить своє матеріальне становище. Але якщо серйозно — я ніколи не втручався і — не буду у роботу ЗМІ: керівників призначає міська рада. І вже самі керівники формують свої команди — такого принципу я дотримуюся в усьому.
Ольга СІКОРА, народний депутат:
— Михайло Кучерак працював у газеті “Західний Вісник”. Коли він влаштовувався на роботу, я спитала у нього про диплом журналіста. Він повідомив: журналістської освіти — не має, але за фахом — юрист. Запис про це містила і його трудова книжка. Однак — тільки титульна сторінка. І мені досі незрозуміло, звідки у Михайла Кучерака юридична освіта, якщо у самій трудовій книжці міститься запис про те, що він навчався на фізичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Ці дані змусили засумніватися про те, яку насправді освіту має Михайло Кучерак. І чи має її взагалі, адже впродовж того часу, що він працював у “Західному Віснику”, дипломів під різними приводами він так і не пред’явив.
Я, як народний депутат, звернулася із офіційним запитом до університету імені Т. Г. Шевченка й отримала відповідь про те, що Михайло Кучерак справді був студентом фізичного факультету, але навчання так і не закінчив, оскільки був відрахований з 5-го курсу. Більше того: навчався він із перервами і чим займався у проміжках між поновленнями в університеті — невідомо. Звісно, він міг отримати диплом і навчаючись заочно, але записи трудової та досі неоприлюднені дипломи дають підстави про це сумніватися. Наводить на роздуми і сама трудова книжка: є підозри, що більшість печаток — це штампи товариств, засновниками яких був сам Михайло Кучерак. Наприклад, “Об’єднання підприємців Переяславщини” заснував Михайло Кучерак. І штамп саме цього об’єднання містить титульна сторінка його трудової книжки.
Зараз у “Дзвонах Підігр’я” — понад 10 працівників, зокрема, син та невістка нового в. о. Комунальна газета — то не власність нового в. о. чи — міського голови. Ігор Насалик одноосібно призначив Михайла Кучерака в. о., хоча це — повноваження міської ради, а отже, міський голова перевищив свої службові повноваження, і на це є відповідна стаття у Кримінальному Кодексі України. Думаю, депутати міської ради мали б зважити на всі ці обставини, і, сподіваюся, у них не підніметься рука призначити на посаду головного редактора газети громади Михайла Кучерака.
Ігор ТКАЧ, інформаційний аналітик:
— Сумно, що такий поважний вік видання “Дзвони Підгір’я” сьогодні перекреслено непрофесіоналізмом. Видання сьогодні більше схоже на сімейне підприємство, де керівник, замість того, щоб служити громаді (а газета — комунальне підприємство), лиже дупу міському голові. Такий спосіб життя вже якось змусив редактора переїхати із родиною у Калуш. Виглядає, що слід знову пакувати валізи — такого терпіти не можна. Вважаю, що депутатський корпус не має морального права брати на роботу людину із сумнівною освітою, котра нехтує журналістськими стандартами і відверто заангажована на одну-дві особи, чинить тиск на чесних журналістів, за гроші торгує журналістськими посвідченнями. Це рейдерське захоплення ЗМІ, відмивання і марнотратство міських коштів. Такої ганьби ми не знали давно. Що таке “інформаційна політика”, так виглядає, нікому не відоме: ні міській владі , ні комунальній газеті. Більше того — немає діяльності інформаційної, не те що політики. Примітивні прислужники і кріпаки нині у моді. Керівництво міста мало коли відставало від моди. Але надія — жива. Віримо, що ми здатні бути чесними із власними людьми.