Вибори міського голови
2006 року Ігор Насалик, несподівано для всіх, в останній момент висунув свою кандидатуру на посаду міського голови Калуша, сподіваючись, таким чином, не так стати мером Калуша, як підняти рейтинг Партії екологічного порятунку “Еко+25”, у складі якої він готувався втретє стати народним депутатом. Депутатом Верховної Ради не став, а от підтримку 25% виборців міста отримав. Цього вистачило для того, щоб стати міським головою Калуша (його найближчий конкурент — представник виборчого блоку “Наша Україна” у Калуші Ігор Очкур відстав рівно на 10%. — Авт.).
Якщо чотири роки тому за Ігоря Насалика проголосувало трохи більше 9 тисяч виборців (щоправда, тоді змагалися 17 кандидатів. — Авт.), то цьогоріч — понад 25 тисяч. Його єдиний конкурент — голова районної організації ВО “Батьківщина”, корінна калушанка Ольга Сікора отримала близько півтори тисячі голосів підтримки, або 5,22%.
Характерно, що, висунувши Ольгу Сікору на посаду міського голови, міська організація ВО “Батьківщина” фактично самоусунулася від подальшої агітації та підтримки. Акцент у передвиборчій агітації конкурент Ігоря Насалика побудувала на видовищних біг-бордах та аудіорекламі. Що стосується друкованої продукції, то тут акцент був на критиці дій міської влади.
Що стосується Ігоря Насалика, то, на відміну від 2006 року, він не давав калушанам жодних обіцянок. Хіба що звітував у рекламних буклетах про зроблене. За кількістю агітпродукції, зовнішньої реклами, публікацій у друкованих ЗМІ, реклами на телебаченні та радіомовленні, зустрічей з людьми Ігор Насалик та Українська партії — безумовні лідери цих виборів. Головне гасло його передвиборної кампанії можна було б озвучити так: “Ви підтримуєте мене — то підтримайте мою партію”. Як свідчать результати виборів, стратегія Ігоря Насалика та його виборчого штабу спрацювала.
Жодного кандидата не підтримали всього 637 калушан, що свідчить про цілковиту визначеність виборців.
Проте, якщо 2006 року на виборчі дільниці пройшли 65% виборців, то нинішньої виборчої кампанії — лише 52%. Можливо, така ситуація зумовлена чималими чергами на виборчих дільницях. Інший варіант — виборець все менше вірить у те, що його голос може вплинути на “рішення громади”.
Вибори до міської ради
Якщо чотири роки тому “Вікна” назвали Ігоря Насалика генералом без армії (адже жодного представника його тодішньої “симпатії” — “Еко+25” у міській раді не було. — Авт.), то тій кількості депутатів від Української партії, яку завів міський голова у шосте демократичне скликання, може позаздрити будь-яка з найшановніших політичних сил: 32 із 50-ти.
Таку відчутну перемогу УП змогли забезпечити “мажоритарники”, які виграли боротьбу за 20 округів із 25-ти. Ще 12 депутатів Насалика поповнять склад міської ради завдяки відчутній підтримці списку УП з боку калушан. Таку беззаперечну перемогу партії Насалика забезпечив, безумовно, високий рейтинг самого лідера партії та ідея відкритих списків, про які так багато говорять, але яку на практиці вперше у нашому місті застосувала саме УП. Нагадаю: на вибори від УП йшло 25 “мажоритарників” і 25 “списочників”. Якщо успіх “мажоритарника” мав забезпечити його безпосередній контакт із виборцем, упізнаваність особи, то перемогу “списочникам”, незважаючи на отримане у результаті жеребкування місце, міг гарантувати тільки високий відсоток голосів на закріпленому за ним окрузі. Таким чином, Насалик змусив працювати на партію не тільки “мажоритарників”, але і кандидатів за партійним списком. Хоча, за інформацією “Вікон”, траплялося й інше: деякі “мажоритарними” взагалі не з’являлися на своєму окрузі, а перемогу їм забезпечили “списковики”, які йшли до виборця за принципом “хата у хату”.
Таким чином, прізвища 12-ти депутатів від УП, які проходять у міську раду за списком, не збігатимуться із тими, які зареєстровані у ТВК. Як реально буде втілена така ідея? Непрохідні за рейтингом УП депутати мають добровільно написати заяви про складання своїх повноважень, таким чином давши дорогу представникам УП, які забезпечили перемогу партії на своїх округах. Проте, чи виконають таку умову всі — стане відомо вже найближчим часом.
Щодо інших політичних сил, які пройшли у раду, варто наголосити на успіху Народного руху України, який не тільки наростив своє представництво у раді (з трьох до п’яти депутатів. — Авт.), але зумів “вирвати” перемогу в УП на трьох мажоритарних округах. І ще на більш ніж десяти кандидати від Руху були другими. Усього по одному “мажоритарнику” завели у міську раду ВО “Батьківщина” та “Наша Україна”. Саме для цих двох політичних сил вибори у міську раду стали повним фіаско: “Батьківщина” зменшила своє представництво у депутатському корпусі з 21 до 5-ти депутатів, а “Наша Україна” — з 17 до 2-х. Крім того, тепер у раді не буде жодного представника КУНу, УНП та “Пори”. Нові політичні реалії змусять політичні сили зробити як “розбір польотів” своєї виборчої стратегії, так і визначитися подальшим політичним майбутнім.
Вибори до районної ради
За попередньою інформацією, у Калуському районі, як й у місті, симпатії виборців, порівняно з 2006 роком, також кардинально змінилися. Якщо на минулих виборах більшість у раді була за партією “Наша Україна” та Блоком Юлії Тимошенко, то цього разу кількість представників цих політичних сил зменшилася. Зокрема, “Батьківщина” втратила орієнтовно 3% представництва у районній раді. Натомість “нашоукраїнців” поменшало вдвічі. Водночас, у Калуську районну раду зайшли одразу кілька абсолютно нових політичних сил. Причому — з доволі неочікуваним для багатьох результатом.
Скажімо, Українська партія, яка у районі почала працювати фактично всього кілька місяців тому, відтепер матиме у раді найбільшу кількість депутатів — 15. Відтак, може претендувати на крісло голови районної ради. Утім, чи отримає районна рада нове обличчя (чинний голова райради Василь Прокопів залишався на посаді вже чотири скликання. — Авт.), наразі достеменно не відомо.
Загалом, за попередньою інформацією “Вікон”, за списками до районної ради мешканці Калущини найбільше голосували все ж за ВО “Батьківщину” — орієнтовно 17%, “Нашу Україну” — 14%, Українську партію — 13% та “Свободу” — 12%. Ще майже 7% виборців району підтримали “Фронт змін”, близько 6% — УНП та 3% — КУН.
По одномандатних мажоритарних округах у Калуському районі люди підтримали 10-ох кандидатів від Української партії, 6-х — від ВО “Батьківщина”, 5-ох — “Нашої України”, 2-ох — Української народної партії. Також по “мажоритарці” у райраду проходять по одному представнику від Партії регіонів, Конгресу українських націоналістів, Партії зелених України, ВО “Свобода” та Народної партії.
Таким чином, загалом районна рада буде укомплектована таким чином: 15 депутатів від Української партії, 13 — ВО “Батьківщина”, 10 — “Нашої України”, 6 — ВО “Свобода”, 4 — Української народної партії, 3 — “Фронту змін”, 2 — Конгресу українських націоналістів та по одному представнику Партії регіонів, Народної партії та Партії зелених України.
Наразі партії, які набрали найбільше голосів у районі, ведуть активні перемовини між собою щодо утворення у майбутній раді коаліції. Зокрема, найімовірніше, більшість спробують сформувати ВО “Батьківщина” та партія “Наша Україна”. Після виборів у 2006 році ці сили вже об’єднувалися. Тоді такий крок був виправданий, насамперед, політично. Адже обидві партії називали себе близькими по духу та ідейному спрямуванню. До того ж, користувалися найбільшою підтримкою виборців. Нагадаємо, що у результаті головою районної ради був обраний представник “Нашої України” Василь Прокопів. БЮТ тоді отримав право призначити свого заступника. Ним став тодішній начальник фінвідділу РДА Іван Кавчак.
Утім, простої домовленості цих двох політичних сил цього разу для формування більшості буде недостатньо. Разом вони матимуть лише 23 голоси (при необхідному мінімумі 29. — Авт.). За інформацією “Вікон”, партійці вже запрошували приєднатися представників ВО “Свобода”. Утім, вони начебто відмовилися.
Тож, більшість у раді може бути й абсолютно новою. Так, якщо “свободівці” вирішать підтримати Українську партію, та заручаться ще підтримкою хоча би восьми депутатів інших політсил, то більшість попереднього скликання цього разу перейде у меншість. Вочевидь, у будь-якому випадку вирішальну роль при формуванні коаліції відіграватимуть саме ті по одному-два представники, які “проскочили” у раду під різними брендами. Отож, “торги” обіцяють бути цікавими.
Що ж до конкретних прізвищ депутатів, які наступних п’ять років захищатимуть інтереси мешканців Калущини, то наразі точно назвати їх складно. По-перше, остаточні результати виборів районна територіальна виборча комісія назве лише сьогодні по обіді. По-друге, у самих партіях, як і у місті, ще можуть бути деякі “ротації”. Адже прізвища “мажоритарників”-переможців наразі офіційно не оприлюднені. А саме від них у багатьох випадках залежатиме, як “рухатиметься” партійний список.
Утім, загалом, як і у місті, де у раді буде чимало нових “старих” облич, районна рада також не сильно оновиться. Якщо орієнтуватися на списки партій, затверджених у районній територіальній виборчій комісії, то найбільше депутатів попереднього скликання пройдуть за списками та продовжать роботу у раді від ВО “Батьківщина” — шестеро та партії “Наша Україна” — п’ятеро.
Чимало відомих прізвищ й у верхівці списків Української партії, зокрема, екс-керівник РДА Василь Дзундза, головний лікар районної лікарні Микола Гудим, головний редактор районної газети “Вісті Калущини” Галина Когут, начальник відділу культури РДА Тетяна Молдавчук. А ще кілька депутатів районної ради п’ятого демократичного скликання, які у 2006 році йшли від інших партій: Роман Семаньків (УНП), Віктор Мікеров (УНП), Владислав Махник (УРП “Собор”).
Від ВО “Свобода” у районну раду за списками пройде, вочевидь, як мінімум, двоє нових людей і троє депутатів попереднього скликання: начальник відділу освіти РДА Михайло Срібняк, начальник відділу з питань інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності РДА Ігор Баран та директор Кадобнянської школи Володимир Данько (усі троє у 2006 році йшли у раду від Конгресу українських націоналістів. — Авт.).
Абсолютно новими у раді можуть стати “списочники” від УНП: адвокат Микола Гладенький та безробітний Ростислав Сопушинський. Натомість, єдиним прохідним по списку від КУНу, вочевидь, стане ще один екс-голова РДА, директор Тужилівського НВК Іван Живачівський.
Як оцінюєте результати виборів до міської ради?
Олег Нижник, голова міської організації НРУ:
— Найперше, хочу подякувати всім, хто підтримав Народний рух України, та пообіцяти, що ми не розчаруємо наших виборців і будемо намагатися плідно працювати для громади Калуша. Загалом — ми задоволені і проведенням виборів, які відбулися без суттєвих порушень, і результатами. Представники нашої політичної сили перемогли на трьох мажоритарних округах. Ще на дев’ятьох — наші “мажоритарники” були другими і різниця між ними і переможцями нерідко була доволі незначною. Також двоє “рухівців” пройшли у Калуську міську раду за списком партії. Тобто загалом у раді буде п’ять представників НРУ. Порівняно з попередніми виборами, ми наростили своє представництво вдвічі. Тобто є рух уперед і ми не зупинятимемося. Працюватимемо виключно в інтересах калушан й у жодному разі не орієнтуватимемося на якісь інші критерії при прийнятті рішень.
Василь Романович, голова Калуської міської організації ВО “Свобода”:
— Результат, який показала “Свобода”, — дещо нижчий від середнього показника по області. Але у калуських реаліях найактивнішу агітацію розгорнула саме Українська партія й особисто міський голова чимало доклався до цього. Тому ми маємо такі результати. Однак, численні спостерігачі на виборах від ВО “Свобода” не зафіксували суттєвих порушень, тому говорити про певне викривлення думки виборців не доводиться. Зважаючи на значно скорочений термін ведення передвиборчої агітації, наша політична сила не змогла належними чином поінформувати людей про своїх кандидатів. Загалом, спрацювали на 50-60%. Калушани ж голосували найбільше за тих, про кого були поінформовані. Що стосується ВО “Свобода”, однозначно, позитивом є те, що у міській раді таки буде наша фракція.
Наразі основна функція маленьких фракцій, і “Свободи”, зокрема, — це контроль за владою. Для нас пріоритетом є захист усього українського, тому ми контролюватимете те, як нова рада відстоюватиме саме національні інтереси громади.
Ігор Ткач, керівник міського виборчого штабу політичної партії “Фронт змін”:
— Три тижні на формування політичного вибору калушан — явно замало. Тому ми маємо низьку явку на виборах і велику кількість голосів проти всіх. За тиждень, відведений для політичної агітації, виборців, фактично, закидали агітками і політичною рекламою, а члени дільничих виборчих комісій.
Передвиборча кампанія як для “Фронту змін”, так і для інших політичних партій, була дещо “змазаною”. Так, найбільш активно проявила себе партія міського голови Ігоря Насалика. Однак, сама партія у кампанії як такій не домінувала, а домінував її лідер Ігор Насалик. Калушани мало знають про те, чим Українська партія відрізняється від інших партій, тому переважно голосували за кандидатуру міського голови.
Домінування представників однієї політичної сили у раді може бути виправдане чи невиправдане з часом. Якщо брати до уваги партійну палітру, то, звичайно, нова рада є незбалансованою. Але, чимало чинників залежать від особистісного складу депутатів. Саме особистості у раді зможуть змінювати ситуацію. Тож, наразі маємо п’ять років для того, щоб оцінити роботу нової ради.
Однак, у калуських реаліях “Фронт змін” показав непоганий результат і засвідчив, що партія — конкурентоздатна.
Володимир Климентій, голова міської організації партії “Наша Україна”:
— Україна, а разом з нею — і Калуш, потроху оговтується від місцевих виборів. Чи були вони демократичними? Маємо певні сумніви щодо цього. Адже у місті, попри всі застереження, були застосовані недемократичні техніки, у тому числі — щодо агітації, використання адмінресурсу. Чи були ці вибори чесними? Нехай кожен сам собі дасть на це відповідь. Особисто я вважаю, що гасло “мета виправдовує засоби” стосовно виборів — не має виправдання.
Самі результати виборів для багатьох калушан, як і для більшості політичних партій, виявилися не зовсім очікуваними. Своїми здобутками на цих виборах “Наша Україна”, звісно, не може бути задоволена. Але загалом, вважаю, наші позиції у місті будуть посилюватись, ми маємо добру перспективу.
“Наша Україна” вдячна тим виборцям, які 31 жовтня підтримали ідеї нашої політичної сили. Ми цінуємо і кандидатів у депутати від “Нашої України”, які доносили ідеї партії до виборців. Ми віримо у симпатиків “Нашої України” і сподіваємося, що на наступних виборах, зокрема, — до Верховної Ради України, вони всі прийдуть на виборчі дільниці і підтримають нас. “Наша Україна” не стоятиме осторонь процесів, що відбуватимуться у Калуші та державі.
Михайло Форович, голова Калуської міської організації Партії регіонів:
— Те, що Партія регіонів представлена у новообраній Калуській міській раді, — це однозначно позитив, але ми очікували на вищий результат у місті. Вибір людей не може у нас викликати сумнівів, однак розклад сил у раді нас дещо здивував. Я вважаю, що більшість, яка буде створена у міській раді, завдяки правильній побудові роботи здатна буде консолідувати міську раду й ефективно працювати. Урешті, очевидним було одне: перезавантаження влади було просто необхідним. Наразі до влади прийшли тверезі люди, які здатні змінити ситуацію на краще. Партія регіонів у міській раді відстоюватиме, насамперед, загальнодержавні інтереси.
Олександр Челядин, голова міської організації Української партії:
— Вибори стали і справді переможними для Української партії. Однак, не варто відразу звинувачувати нову раду у незбалансованості. Партійна належність відіграє важливу роль, коли йдеться про політику. Міська рада розглядає питання переважно господарського характеру. Тому навіть у фракції Української партії є чимало людей, чиї погляди на господарські проблеми міста не сходяться. Тому, у будь-якому разі, при прийнятті рішень враховуватимуться ті варіанти, які будуть найбільш вигідними для громади.
Загалом, ми наполягатимемо, щоб основна робота депутатів була зосереджена не на зборах фракцій, а на засіданнях депутатських комісій. Це дозволить враховувати пропозиції представників усіх фракцій і зможе консолідувати раду.
Роман Боднарчук, голова міської організації ВО “Батьківщина”:
— Партія, яка набрала найбільше голосів, частково “відтягнула” до себе частину виборців чи не від усіх партій, які брали участь у виборчому процесі, у тому числі — і від “Батьківщини”. Це — звична політична закономірність, і вона діє, навіть, незважаючи на великий обсяг роботи, який довелося провести нашому виборчому штабу.
У Калуші вже були досить ефективні і монолітні ради, зокрема, міська рада першого скликання, де було ще 100 депутатів, і вони, фактично, представляли кілька політичних сил. Досить монолітною була і рада третього демократичного скликання, обрана 1998 року. Проте, ці скликання жодним чином не можна назвати недемократичними. У новій раді, очевидно, не буде гострих дискусій. Але так депутатам буде легше приймати рішення. З іншого боку, левова частка відповідальності за рішення лягає саме на більшість у раді, тому із більшими повноваженнями є більше відповідальності.
