Символічну пускову кнопку біогазового заводу натискали Олег Проскуряков, Том Аксельгаард і Іван Кальковець. Фото Юлії Ба На фермі у Копанках вирощують 6 тисяч свиноматок. Не залежно від сезону, температура у приміщенні, де перебувають тварини, має становити 23 градуси за Цельсієм. Тож, споживання теплової енергії, залежно від пори року, коливається: від 550-600 кВт/год. улітку до 700 кВт/год. — узимку.
Водночас, ферма у Копанках є однією із найбільших ферм “Даноші” в Україні. Вона “продукує” за день 400 кілограмів органічних добрив. Саме ці дві ланки вирішили з’єднати в одну замкнену систему — виробництво біогазу.
МРІЯТИ І ДІЯТИ
— Це виробництво — метод отримати дещо цінне із відходів. Тим паче, що завдання цього заводу — не тільки переробити відходи і виробити біогаз. Це виробництво, по-перше, внесе велику лепту у турботу про екологію краю. Воно дозволить значно зменшити викиди вуглекислого газу і повністю зменшити виділення метану від органічних відходів тваринництва. Крім того, такий завод зведе до мінімуму неприємний запах відходів тваринництва, — переконаний голова ради акціонерів компанії “Аxzon” Том Аксельгаард. — Я довго виношував ідею створення інтенсивного сучасного сільськогосподарського підприємства. І, коли на початку 1990-х років приїхав в Україну, то мені було дивно, що країна із таким величезним потенціалом імпортує м’ясо, приміром, із маленької Данії. У розвитку сільського господарства в Україні я бачив велику перспективу. Спочатку розпочав справу у Польщі. А пізніше — і в Україні. У Польщі вже діють 9 біогазових заводів. В Україні, поки що, це — перший. Проте, ми і надалі будуватимемо ці заводи. Ми намагаємося провадити свою діяльність за принципом “ми не успадкували землю від батьків — ми позичили її у своїх нащадків”.
Проект біогазового заводу — спільний проект, розроблений на основі напрацювань данських, польських й українських фахівців. Адже, наприклад, у Данії дуже багато ферм мають такі установки. Це дозволяє їм нормально функціонувати, не створюючи дискомфорту мешканцям сіл. Хоча, як наголошують данські інвестори, українське законодавство щодо облаштування — значно більш жорстке. У Данії ферми, як правило, розташовані просто у межах населених пунктів.
Відпрацьовані у реакторах відходи тваринництва і рослинництва надалі можна використовувати у якості добрива на полях. Тоді воно вже, практично, не матиме запаху. І — ще один плюс: не перероблена гноївка, перед тим, як потрапити на поля, має відстоятися у лагунах щонайменше півроку. А відпрацьовану — можна використовувати негайно.
Технологія виробництва біогазу — безпечна для екології і для людини, переконують данські інвестори
Наразі запланована потужність заводу — 4 млн. кубометрів газу на рік, із якого отримуватимуть 10 млн. кВт/год. теплової енергії та 9,5 млн. кВт/год. електроенергії впродовж року. Енергію використовуватимуть на потреби ферми у Копанках. А надлишок електроенергії — продаватимуть в енергосистему.
Економія енергоносіїв у межах Калуського району — доволі суттєва. Ферма споживала на рік близько 1,5 млн. кубометрів газу. Якщо хоча кілька підприємств мали б такі виробництва, область суттєво скоротила б обсяги споживання імпортного газу. На цьому наголосив міністр екології і природних ресурсів Олег Проскуряков під час візиту на біогазовий заводу у Копанках у вівторок, 10 вересня.
Міністр узяв участь у символічному пуску заводу, і запевнив, що це — свідчення великої соціальної відповідальності інвестора перед громадами Калущини й екологією краю. Олег Проскуряков оглянув виробництво і поспілкувався із працівниками підприємства.
— Лише ця установка дасть можливість економити близько 1,5 мільйона кубічних метрів газу на рік, — наголосив Олег Проскуряков. — Якщо ми такі проекти будемо запроваджувати на всіх тваринницьких комплексах і помножимо ці півтора мільйона на кількість комплексів, зможемо досить багато зекономити на газі. А це зараз одне з пріоритетних завдань, яке ставить перед нами Президент.
Міністр схвалив біогазове виробництво як екологічно чисте
БЕЗ ЗВУКУ І ЗАПАХУ
Від виникнення задуму будівництва біогазового заводу у Копанках до повної його реалізації минуло 3 роки. Останніх кілька місяців проектувальна група і керівництво заводу займалися виробленням необхідної документації для того, щоб дати виробництву старт. Проектувальники називають себе першопрохідцями на вітчизняній ниві альтернативної енергетики. Тоді, коли у Європі мало не третина підприємств працює на альтернативному паливі, в Україні законодавство у цій царині існує. Проте, реальних механізмів його застосування поки що не напрацьовано.
— Можливо, щодо виробленої у Копанках електроенергії буде застосовуватися “зелений” тариф. НКРЕ встановила його на рівні 30 коп. за кВт/год. І це тоді, коли бюджетні установи отримують електроенергію за 1,17 гривні. Компанія “Даноша” буде продавати надлишок електроенергії біогазового заводу в енергосистему України, — повідомив головний проектувальник заводу, голова Калуської районної ради Василь Дзундза.
Біогазовий завод у Копанках — перший не тільки у нашій області, але і в Україні. Загалом, витрати на його зведення сягли 50-и млн. гривень. Ноу-хау біогазового виробництва у Копанках — у двох величезних резервуарах: реакторах ферментації і доферментації. У них — по 5 тисяч кубометрів суміші відходів рослинництва і, власне, гноївки.
— Відходи з ферми змішуватимемо з іншими: соломою, зіпсованим зерном. Цю біомасу подаватимемо до реакторів ферментації. Там при сталій температурі відбувається виробництво газу. Простіше кажучи, спеціальні бактерії поїдають суміш, і після цього виробляють біогаз. Наразі температура у реакторі становить 39 градусів за Цельсієм. Резервуари — повністю герметичні, оскільки процес має відбуватися при повній відсутності кисню. Біогаз, який вироблятиметься, на 60% складатиметься із метану. 35% становитиме вуглекислий газ. Незначну частину — інші домішки.
І, до речі, дуже важливо, що газ очищуватимуть від сірки. Для цього також маємо відповідну установку. Це дозволить зменшити неприємний запах і, крім того, зберегти обладнання від зношування, бо саме сірка чинить на нього негативний вплив, — каже майстер біогазового виробництва Іван Кальковець.
Надалі газ подаватимуть до звичайного котла, який вироблятиме електричну і теплову енергію. Виробництво — повністю автоматизоване. Безпосередньо тут працюватимуть 5 операторів, майстер виробництва та 10 осіб обслуговуючого персонау.
Те, що найперше привертає увагу, — майже повна беззвучність виробництва. Приміщення, де розташований двигун, повністю ізольоване. Тому звуку від його роботи — не чутно. Оператор пояснює, що незначний шум може створювати тільки витяжка. Крім того, завод обладнаний новітньою системою газоаналізаторів і запобіжників. Тому люди, як чергуватимуть на виробництві цілодобово, перебуватимуть у безпеці.
Наразі виробництво вже дає енергію для ферми. Наступний біогазовий завод “Даноша” планує звести на фермі у селі Тустань Галицького району. У планах компанії — і будівництво м’ясопереробних комплексів, щоб завершити повний цикл переробки м’яса у компанії. За схожою схемою вже працюють підприємства материнської компанії “Poldanor” у Польщі.
