Василь Турчин: Ще одна-дві ОТГ і тоді «м’які» економії вже не допоможуть. Буде радикально і боляче!

Потрібні негайні рішення, поки система ще так-сяк тримається, вважає голова бюджетної комісії Калуської районної ради Василь Турчин


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Василь Турчин: Ще одна-дві ОТГ і тоді «м’які» економії вже не допоможуть. Буде радикально і боляче!

Дата публікації: 2018.01.03 | Коментарів: 0 | Переглядів: 2701

Калуська районна рада прийняла районний бюджет на 2018 рік. За документом, практично усі фінансові ресурси наступного року будуть спрямовані на забезпечення базових потреб – зарплат і енергоносіїв. Все решта – фінансуватиметься по мінімуму. На «проїдання» спрямували і бюджет розвитку, але і це не допомогло забезпечити кошти на зарплату до кінця року.

Доходи бюджету Калуського району на 2018 рік затверджено у розмірі понад 418,5 млн гривень (у бюджеті на 2017 рік вони становили 370 млн грн. – Авт.)  З усіх доходів районного бюджету всього близько 33млн гривень – власні надходження, тобто те, що наступного року заробить район. Основне джерело – податок з доходів фізичних осіб, якого розраховують зібрати близько 29,4 млн гривень. Надходження цього податку проти поточного року очікуються більші, однак це пов’язано з ростом мінімальної зарплати та зарплат в освіті (саме районна освіта забезпечує більшу частину надходжень цього податку. – Авт.). Те, що заробляє район – крихти: практично усі кошти надходять у вигляді трансфертів з бюджетів вищих рівнів, які мають цільове призначення.

Наступного року Калуський район ще більше залежатиме від надходжень з державного бюджету, ніж у цьому. Понад 385 млн гривень становлять дотації і субвенції. В основному на освіту, охорону здоров’я і соціальний захист. Причому, оскільки державні соціальні програми на увесь район, у тому числі і об’єднані територіальні громади, фінансуються централізовано через Калуську РДА, то районний бюджет отримає з державного 243 млн гривень субвенцій на соціальний захист. Це на чверть більше, ніж у поточному році. Разом з тим через утворення нових ОТГ відчутно зменшиться субвенція на охорону здоров’я (на понад 18%) і на освіту (мінус 3,4%).

Відповідно сформовано і видаткову частину бюджету. З районного бюджету у наступному році планується фінансувати всього кілька місцевих програм. А саме: програму розвитку місцевого самоврядування та кілька програм у сфері соціального захисту. Сумарно на 2,7 млн гривень. Основні зусилля будуть спрямовані на забезпечення базових видатків – зарплат і енергоносіїв. Фонд зарплати закладено на рівні 11,5 місяця, тобто не вистачає пів місячного фонду зарплати.Для педагогічних працівників, зарплата яких фінансується за рахунок освітньої субвенції, не вистачає 0,3 місячного фонду (сумарно по освіті зарплата не забезпечена у сумі близько 3 млн гривень. – Авт.). Щодо охорони здоров’я, то дефіцит коштів для райлікарні – ще більший. У проекті бюджету – не вистачає більше трьох місячних фондів зарплати, а з врахуванням тощо, що субвенцію на райлікарню передає Верхнянська ОТГ у розмірі 1,7 млн гривень, а райрада ще додала 1 млн гривень, «урізавши» бюджет розвитку, то дефіцит становитиме близько двох місяців. Подібна ситуація була і цього року. Нестачу планували «закривати» або від перевиконання, або додатковими дотаціями. Станом на початок минулого тижня в районі залишилося незакритої зарплати на близько 5 млн гривень, з них 3 млн гривень – в медицині і 2 млн гривень –  в освіті. При цьому, як йшлося на сесії, в інших районах ситуація ще гірша. Втім, найближчими днями додаткові кошти на зарплату мають надійти.

ДО ТЕМИ: Калуський район отримав кошти на зарплати медикам та освітянам

Бюджет розвитку району на наступний рік планувався на рівні близько 3,4 млн гривень, кошти по об’єктах мали намір розподілити пізніше. Однак, судячи з усього, ділити у підсумку не буде що, адже за пропозицією бюджетної комісії гроші на розвиток разом з 75 тис. гривень, які планувалося спрямувати на програму розвитку туризму, рада вирішила направити на «проїдання», в основному – на освіту (1,5 млн гривень на позашкільну, 250 тис. гривень для двох НВК) та медицину (1 млн гривень на оплату праці в райлікарні) та 300 тис. гривень – на зарплату районній раді. Задекларували, що в майбутньому кошти від перевиконання бюджету також будуть спрямовувати на виплату зарплат. Йде до того, що у районі наступного року розвитку взагалі не буде.

Чим менше у Калуському районі бюджетних установ (у зв’язку з утворення об’єднаних територіальних громад. – Авт.), тим важче утримувати адміністративну надбудову. Однак чіткої стратегії її оптимізації наразі не озвучують. Про те, що 2018 рік для Калуського району буде важчим, ніж поточний, «Вікнам» розповів голова бюджетної комісії Калуської районної ради Василь Турчин:

– Районний бюджет 2017 року був бюджетом споживання. Про це я говорив на етапі його затвердження. Тоді при формуванні бюджету на соціально-економічний розвиток коштів взагалі не заклали. При цьому не вистачало пів місячного фонду зарплати. Головне завдання влади – забезпечити бодай мінімальний розвиток. Власне для цього громада наймає чиновника на роботу і виплачує йому зарплату. Тому я пропонував звестинезабезпеченість зарплатою на 2017 рік до одного місяця, а вивільнений ресурс – спрямувати на розвиток.

Однак для цього року такий варіант є надто ризикованим, адже лише по освіті не вистачає близько 11 млн гривень додаткової дотації. Планувати розвиток і при цьому ризикувати зарплатами ми не можемо. Саме тому рада прийняла таке рішення. На мою думку, у сьогоднішніх реаліях єдиний ресурс, який може задіяти район, – це чітка стратегія оптимізації як бюджетних установ, так і управлінської надбудови. Таку стратегію має розробити адміністрація. Однак ми бачимо, що жодних радикальних структурних перетворень раді не пропонують. На засіданні бюджетної комісії ми почули про плани скоротити по 1-2 посади у різних підрозділах. Але запропонованих заходів з економії явно недостатньо для того, щоб забезпечити стабільне функціонування бюджетних установ, не те щоб гарантувати бодай мінімальний розвиток.

– Де район міг би «знайти» кошти на розвиток?

– У Калуському районі було 60 тис. населення, до Верхнянської ОТГ, а з нового року Вонилівської ОТГ та Брошнів-Осадської ОТГ відходить приблизно третина. Тобто залишається 40 тис. населення. Відповідно зпідпорядкування районної освіти, культури і охорони здоров’я відходять і колективи, і приміщення бюджетних установ, зменшуються державні субвенції на освіту і охорону здоров’я. А надбудова – залишається.

ДО ТЕМИ: Районна освіта Калущини “втрачає” сім шкіл і більшість шкільних автобусів

Візьмімо освіту, видатки на яку займають найбільшу питому вагу у районному бюджеті. Центр дитячої і юнацької творчості знаходиться у Войнилові, відповідно 30% дітей, які тут займаються – це діти із сіл Войнилівського куща, решту – займаються у гуртках при своїх школах, які юридично належать до Центру. Приміщення центру відходить Войнилівській ОТГ. Ну і добре. Це нагода провести реорганізацію, а саме: відділ освіти мав при проаналізувати ситуацію і визначити мережу гуртків, можливо, десь об’єднати, десь – створити нові. Але закріпити їх за школами. Натомість, приймається рішення, перереєструвати Центр у Підмихайлі. Тобто зберігається адміністрація і видатки на її утримання. Для чого – незрозуміло, адже це ніяк не впливає ні на якість, ні на доступність позашкільної освіти. Це ж стосується і дитячо-юнацької спортивної школи, яка орендує один кабінет у Сівко-Калуському НВК. Реально форма роботи спортшколи – гуртки по школах, більшість тренерів за сумісництвом вчителі фізкультури чи працюють у закладах міста. Нехай вони будуть, але для чого утримувати директора?

У самому відділі освіти. Є окремі підрозділи бухгалтерії і господарського забезпечення. Зі слів начальника відділу освіти Оксани Савчук, в останньому є шість інженерів. Наприклад, інженер-механік має обслуговувати транспорт. При цьому з нового року в управлінні освіти залишається всього один шкільний автобус. Це абсурд. Одна посада у господарському підрозділі освіти обходиться бюджету у суму близько 70 тис. гривень, у бухгалтерії – ще більше. Ці підрозділи можна скоротити наполовину.

Є ще одна структура, що належить до освіти – методкабінет. Начебто її скоротити не можна, бо методисти надають послуги усім школам району, у тому числі й ОТГ. У такому разі треба ставити питання про те, що ОТГ мають долучитися до його утримання. Така благодійність районному бюджету – не по кишені.

За моїми підрахунками резерв економії в освіті – близько 3 млн гривень. І ці кошти можна було б спрямувати на соціально-економічний розвиток.

ДО ТЕМИ: У гонитві за економією. Батьки скаржаться на холод у навчальних закладах Войнилова

Схожа ситуація і в культурі. У зв’язку зі створенням ОТГ відходять музична школа, клуби, бібліотеки, а система управління – не змінюється. Приміром, для чого району центральна бібліотека, яка знаходиться у Калуші в приміщенні санстанції. Щоб утримувати керівництво? На мою думку, її слід ліквідувати, а книжковий фонд розподілити по селах: у великих нехай будуть бібліотеки, у малих – філії. Читці Калуського району від цього точно не постраждають, а бюджет – заощадить.

Це ж стосується апарату ради і адміністрації.

– А як бути з медициною?

– Рішення щодо районної лікарні треба було приймати ще вчора. Йде реформа, як медична, так і адміністративна. Райлікаря залишається, а коштів, які район має на її утримання, з року рік все менше. Крім того, район передає кошти місту на утримання Калуської ЦРЛ: наступного року – 7,9 млн гривень. Суму ми обрахували відповідно до цього року і навіть збільшили, попри те, що медична субвенція для району на вторинну ланку є меншою. З боку міської влади вже звучить: мовляв, сума необґрунтована, потрібні переговори. Це нісенітниця, адже ми не можемо виходити з тих коштів, які місто за рахунок власних можливостей додатково інвестує в медицину. Верхнянська ОТГ отримала з держбюджету субвенцію, але замість того, щоб залишити собі на первинку на півроку, як це передбачено скрізь, залишила на цілий рік, а між містом і районом замість понад 6 млн гривень розподілила 4,7 млн гривень, з них 1,7 млн – на райлікарю. Це несправедливо і неправильно. Розраховувати на Войнилівську ОТГ я б не став, адже там залишається така мережа установ, що її утримати буде великою проблемою. Загалом ОТГ, у першу чергу, дбатимуть про первинку. Це повинен робити і район, тим більше по амбулаторіях не вистачає лікарів, є проблеми і з дитинством.

ДО ТЕМИ: Рада Верхнянської ОТГ прийняла рішення на шкоду своїм мешканцям

Наступна створена у районі ОТГ, а це рано чи пізно відбудеться, призведе до того, що райлікарню просто не буде за що утримувати і її треба буде ліквідовувати. Район її не втримає. Єдина альтернатива – об’єднувати міську і районну лікарні. І чим швидше, тим краще.

Одним словом, потрібні негайні рішення, поки система ще так-сяк тримається, в тому числі і за рахунок перспективи розвитку.

– А якщо все таки можливості для розвитку з’являться? У які об’єкти ви б пропонували вкладати кошти?

– У поточному році перевиконання районного бюджету склало понад 5 млн гривень. Більша частина пішла на зарплати, однак ми виділили кожній сільській раді по 90 тис. гривень на соціально-економічний розвиток. Це не кращий варіант, адже гроші розпорошені, а особливих результатів не видно. Якщо буде така можливість, то цього року я б пропонував спрямувати кошти на 1-2 об’єкти і довести їх до ладу.

Наступного року область обіцяє кошти на ремонт доріг. Але поки їх розподіляють централізовано, доріг у районі не буде. Загалом область чомусь бачить одну дорогу – до музею Степана Бандери. Я б пропонував, щоби районний бюджет спільно з обласним зробили центральні дороги у селах, які не розташовані на магістралях державного значення (там вони у найгіршому стані), а також зробили під’їзди до сіл. Якщо, звичайно, така можливість буде.

Крім того, районна рада прийняла рішення, яким погодилася фінансувати на 10%великі проекти, на які розраховує отримати кошти з державного фонду регіонального розвитку. Заявку ми зробили, а коштів на співфінансування у бюджеті немає. І добре було б їх акумулювати на такий випадок.

Зараз розвиток не передбачений. Але треба докласти всіх зусиль, щоб така можливість була. У тому числі –  за рахунок економії. Інакше з таким господарюванням, а точніше – проїданням, ми дійдемо до повного банкрутства. Ще одна-дві ОТГ і тоді «м’які» поступові заходи економії вже не допоможуть. Буде радикально і боляче. І альтернативи, на жаль, я не бачу.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: