загрузка...

Марія Байляк з села Боднарів знайшла власний «еліксир молодості»

У 2009 році Марія Байляк виграла стипендію фонду королеви Ядвіги для проведення наукових досліджень у Ягелонському університеті (Краків, Польща)


Марія Байляк з села Боднарів знайшла власний «еліксир молодості»

Дата публікації: 2018.12.23 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

37-річний біолог Марія Байляк — урожденка села Боднарів Калуського району — стала переможницею премії «Для жінок у науці». Нагороду присуджують для підтримки талановитих жінок, які займаються математичними та природних речовин, зокрема рослин, на процеси старіння.

Науковець вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Працює доцентом кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Марія Байляк розповіла, як уперше вирішила стати науковцем, про ідею взяти участь у премії «Для жінок у науці», поділилася напрямками власних наукових досліджень, а також життям поза наукою.

Жінка захопилася біологією ще у шкільні роки, однак тоді вона була переконана, що стане не науковцем, а вчителем:

"У 11-му класі паралельно із іншою дисципліною я пішла на олімпіаду з біології. Спочатку перемогла на шкільному етапі, потім — на районному. Далі почала готуватися до обласного рівня. У результаті захопилася цією наукою, почала посилено її вивчати. Так у мене виникло бажання поступати на біологічний факультет. Однак тоді я хотіла стати вчителем".

Поступивши в університет, Марію Байляк приваблювали теми дискусійні, які базувалися на власних дослідженнях. Навчаючись на першому курсі університету, студентка отримала можливість послухати таку лекцію з біохімії в одного із лекторів:

"Це була перша лекція, коли людина розповідала про власні дослідження, які базувалися на власних експериментах. Мені вона дуже сподобалося і я зрозуміла, що хотіла б також досліджувати щось своє".

Довідка. Марія Байляк народилась 25 лютого 1981 року в селі Боднарів Калуського району. В 1998 році закінчила Боднарівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. У цьому ж році вступила до Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника на спеціальність «Біологія». У 2003 році завершила навчання та отримала диплом спеціаліста з відзнакою, кваліфікація – біолог, викладач. Тема дипломної роботи: «Біоморфологічні особливості Convallariamajalis на Прикарпатті». Упродовж 2003-2006 років навчалася в аспірантурі за спеціальністю «Біохімія» при кафедрі біохімії ПНУ ім. В. Стефаника. В 2007 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Особливості антиоксидантного захисту дріжджів Saccharomycescerevisiae на різних фазах росту культури».

З листопада 2006 року працює на кафедрі біохімії ПНУ ім. В. Стефаника. З грудня 2008 року і дотепер – на посаді доцента кафедри. В червні 2014 року отримала вчене звання доцента кафедри біохімії та біотехнології. В 2009 році виграла стипендію фонду королеви Ядвіги для проведення наукових досліджень у Ягелонському університеті (Краків, Польща). Тема наукового дослідження: «Дріжджі Saccharomycescerevisiae як модель для вивчення ролі оксидативного стресу у процесах старіння».Виконання проекту здійснювалось на кафедрі мікробіології факультету біохімії, біофізики, і біотехнології Ягелонського університету протягом червня 2009 року.

З листопада 2014 навчається у докторантурі при кафедрі за спеціальністю «Біохімія». Тема дисертаційного дослідження – «Використання природних речовин для підвищення адаптаційного потенціалу та сповільнення старіння».

Бажання займатися наукою в біолога виникло під час навчання на аспірантурі:

"Я добре навчалася в університеті, і коли нам сказали, що є можливість поступати в аспірантуру за спеціальністю «Біохімія», вирішила спробувати".

Сфера наукових зацікавлень Марії Байляк — широка, і пов’язана не тільки з біохімією:

"Мене цікавлять питання, що стосуються токсикології, проблем старіння. У першому випадку — я займаюся пошуком антидотів, які б могли послабити дію різних токсичних речовин на людський організм. У другому — як можна запобігти процесу старіння та сповільнити його. Ми свого роду шукаємо ліки для уповільнення цього природного процесу".

Науковець розповіла про свої об’єкти дослідження – родіолу рожеву, кверцетин, альфа-кетоглутарову кислоту. Усіх їх об’єднує те, що вони сповільнюють процес старіння і збільшують тривалість життя. Проте Марія Байляк наголосила і на інших їхніх корисних властивостях:

"Родіола рожева — це природній адаптоген, який підвищує працездатність та опірність організму до стресів. З неї можна готувати чай і робити спиртові настоянки. Споживати бажано зранку по 10-15 крапель. Одразу відчувається бадьорість і приплив сил. Кверцетин — біохімічна речовина, яка міститься у червоних яблуках, перці, часнику, цибулі і взагалі майже в усіх овочах і фруктах. Він також підвищує стресостійкість людини".

Щодо альфа-кетоглутарової кислоти науковець додає:

"Ця речовина бере участь у отриманні енергії в клітинах і в синтезі білків у нашому організмі. З віком альфа-кетоглутарової кислоти, яка відповідає за синтез колагену, меншає — відповідно, в нас утворюються зморшки, знижується м’язова маса. Придбати цей препарат можна у аптеці, переважно у формі таблеток".

Для вищеперерахованих об’єктів дослідження, так як і для інших корисних речовин, існує важливе правило: не вживати в надмірній кількості, адже тоді вони стають токсичними і набувають протилежних властивостей.

Звісно, на біохімічному рівні вже проводилися дослідження на рослинах і речовинах, які обрала Марія Байляк. Однак кожна група науковців займається окремими сторонами. У свою чергу, доцент Прикарпатського університету вирішила синтезувати аспекти дослідження.

Про премію «Для жінок у науці» науковець дізналася від колег по роботі, а також із соціальної мережі. Вимоги до претендентів були серйозними: наукова діяльність, наявність достатньої кількості наукових публікацій, які б були надруковані в авторитетних журналах за кордоном, соціальна активність задля популяризації науки. Дослідниця все ж бере участь у конкурсі і несподівано для себе потрапляє в ТОП-10 фіналісток. Згодом, пройшовши співбесіду з членами журі, здобуває перемогу в галузі природничих наук. Головним призом конкурсу є премія у розмірі 120 тисяч гривень, які переможець може витратити на власний розсуд. З цього приводу біологиня додає:

"Частина грошей буде виплачено на преміювання людей, які допомагали мені у дослідженнях, частина — на мою і студентську участь у різноманітних конференціях. Я хочу, щоб студенти також мали змогу розвиватися, адже такі заходи, як правило, недешеві. А наш університет, на жаль, не має змоги відправляти їх на такі конференції".

Ірина КМІТЬ, журналіст

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
 

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: