загрузка...

У Калуші шукають місця масових захоронень жертв репресій

До розкопок приєдналися волонтери Віктор Павлів та Василь Фіцак | Фото: Віктор Павлів


У Калуші шукають місця масових захоронень жертв репресій

Дата публікації: 2016.04.11 | Коментарів: 0 | Переглядів: 3490

Наприкінці минулого тижня у Калуші розпочалися пошукові роботи, мета яких — виявити місця масових захоронень жертв тоталітарних репресій. Не таємниця, що у підвалі Центру науково-технічної творчості колись були розташовані катівні, а у музичній школі — силові органи часів СРСР, які проводили допити та дізнання.

За свідченням очевидців, до катівні у центрі міста колись звозили поранених та мертвих повстанців. Очевидці вказують і на місця можливих масових захоронень.  Дослідивши історію XX століття, науковці планують добратися і до глибших історичних пластів у пошуках легендарного калуського замку.


Наприкінці минулого тижня у Калуші стартували пошукові роботи, мета яких — виявити місця масових захоронень жертв репресій.


— В основному, орієнтуємося на поховання часів Другої світової війни та часів діяльності УПА, — каже  старший науковий співробітник меморіального музею “Калуська в’язниця” Богдан Яневич.Але можуть бути знайдені і більш ранні поховання — часів Першої світової війни чи міжвоєнного періоду.


Насамперед, каже Богдан Яневич, потрібно вивчити територію колишньої тюрми, а в майбутньому — створити тут меморіал жертвам репресій. Відомо, що у підвалах Центру науково-технічної творчості колись була розташована в’язниця, у яких проводили катування. У приміщенні нинішньої музичної школи розташовувалися силові органи — НКВС та КДБ, працівники яких допитували ув’язнених.


За свідченнями очевидців, на територію, де нині функціонує Центр науково-технічної творчості, привозили поранених та мертвих повстанців. Мертвих складали” у кутку подвір’я (крайньому від міської ради. — Авт.), а також — на території між Центром та музичною школою. Це бачили люди, які на той час проживали у гуртожитку ФЗУ (нинішній готель “Кондрат”. — Авт.) та навіть робили фотографії тих моторошних подій. Закатованих та мертвих, свідчать очевидці, могли захоронювати на Пагорбі слави, на старому цвинтарі, у кар’єрі цегельного заводу біля телевишки чи — на окопищі біля єврейського цвинтаря.



Богдан Яневич каже: досі пошуків місць масових захоронень жертв тоталітарних репресій у Калуші не проводили. Деякі пошукові роботи починалися ще у 1990-их роках, але чомусь швидко “згасли”. Три роки тому калуські музейники отримали дозвіл на створення музею “Калуська в’язниця” у підвалах Центру науково-технічної творчості. Далі визріла потреба дослідити територію та приміщення, щоб відновити історичну пам’ять, встановити жертв і — їхніх катів.


— Чому у Калуші досі не було виявлено масових поховань? Тому, що не було випадкових знахідок, — каже Богдан Яневич


І згадує, як випадково було знайдене місце масового захоронення у Войнилові. Там у 1991 році, під час прокладання інженерних мереж майбутньої Войнилівської школи, викопали рештки восьми людських тіл. А коли пошукові роботи продовжили, з’ясувалося, що на тому місці загинуло не 8, а 228 осіб. Люди, переважно, загинули від травм голови, нанесених різними важкими предметами. Страшну Войнилівську знахідку за масштабами вважають четвертою в області. Прикметно, що, визначивши причину смерті, не було ідентифіковано тіла людей.


— На той час не були доступні жодні відомості, жодні списки осіб, які перебували в ув’язненні у тюрмі НКВС. На перепоховання останків приходили люди, родичі яких, імовірно, були ув’язнені у цій тюрмі, і висловлювали здогади, що, можливо, серед знайдених кісток — кістки рідних і близьких. Проте, це були тільки здогади. Тож, усі рештки захоронили у братській могилі, — розповідав раніше “Вікнам” Богдан Яневич. — То був 1991 рік. Тодішня влада всіляко заперечувала розкопки. Казали навіть, що це — більш давні захоронення, мало не з часів російсько-турецької війни. Хоча, думаю, що списки осіб, які були ув’язнені і знищені у войнилівській тюрмі, перебувають десь у засекречених архівах.


Останки, зрештою, були поховані поблизу адмінбудівлі у Войнилові. Імовірно, подібних місць в області може бути багато. Зокрема, не виключено, й у Калуші.


На проведення пошукових робіт із міського бюджету було виділено близько 7 000 гривень. До пошуків залучили спеціалізоване обласне комунальне підприємство “Пам’ять”, яке займається пошуком та перепохованням жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів. А також — проводить пошуково-дослідницькі роботи, ексгумацію і перепоховання жертв воєн, депортацій, політичних репресій тоталітарних режимів стосовно українців, які загинули у часи Першої і Другої світових воєн та визвольних змагань.


На думку Богдана Яневича, дослідження місць можливих утримань, катувань та захоронень на території Калуша — актуальне. Зокрема, і з огляду на провадження у місті підприємницької діяльності. Адже, приміщення у центрі міста починають “заселяти” підприємці, водночас, ці приміщення можуть мати сумну і навіть страшну історію.



— Думаю, доцільно було би переглянути підвальні приміщення. Наприклад, там, де раніше розташовувалося фінуправління районної ради (зараз там нотаріат). Є свідчення, що там у підвалі були кімнати НКВС і кімнати для допитів. За словами свідків, там навіть були написи на стінах: “Тут був Перегіняк (чи Перегінець) з Середнього Угринова”. Також калушанин Володимир Сікора стверджує: коли тільки створювали “Юний технік” і починалася гурткова робота у Центрі науково-технічної творчості, там також було багато написів, а на долівці були помітні ознаки катувань, — каже Богдан Яневич.


ЛЕГЕНДАРНИЙ КАЛУСЬКИЙ ЗАМОК

На території Центру науково-технічної творчості та навколишніх територіях, припускають музейники, нашаровуються дві історичні епохи: страшні часи тоталітарного режиму та — давня історія заснування міста, точніше — легендарного калуського замку.


— Ця територія — це місце колишнього замку, — показує “Вікнам” Богдан Яневич. — На пагорбах повітового староства, які знаходилися вище Центру науково-технічної творчості, мабуть, був дитинець. Калуський замок датується XVI-XVII, навіть ще XIV століттям.


Після того, як завершаться пошукові роботи місць масових захоронень жертв репресій, у Калуші планують відносити археологічні розкопки. У міському бюджеті на це передбачено 20 000 гривень.


— Археологічні дослідження будуть спрямовані на те, щоб встановити, де саме знаходився замок і де, можливо, були розташовані підземні комунікації, переходи. Бо кажуть, що у Калуші було дуже багато підземних ходів, які зв’язували всі будівлі — замкові та межами замку, — каже Богдан Яневич.


Науковці впевнені, що калуський замок справді існував. Старовинна карта Галіції Ф. фон Міга 1779-1783 років окреслює межі калуського замку. Щоправда, відомостей про сам замок — небагато. Припускають, що калуська фортеця може датуватися серединою XVII століття. Висновки роблять за схемою будівництва замку — бастіонною.


Про існування замку свідчать й інші знахідки: так, під час будівництва адмінприміщень, де нині розташована Калуська РДА, знайшли підвали, які вели до костелу святого Валентина. Підземні ходи знайшли і під час ремонту самого костелу. Однак, чи це були справді підземелля старого замку, чи австрійська каналізація, невідомо. Зараз дослідженням давньої калуської історії планують зайнятися прицільніше, точніше — археологічні розкопки почалися ще торік.


Як повідомляли “Вікна”, минулого року у старій частині Калуша на вулиці Грушевського місцеві краєзнавці виявили цікаві історичні артефакти. Зріз грунту у котловані, який будівельники вирили під майбутню новобудову, показав кількашарове залягання старої цегли. Також тут була виявлена старовинна дубова балка, яка може бути частиною оборонної споруди колишнього калуського замку, фрагменти глиняного посуду та обгорілих кісток.


— Під час минулорічних розкопок ми натрапили на фрагмент біля нижнього валу калуського замку. Скільки можна було, стільки копали — бо там частина території була залита бетоном. Десь до XVIII століття ми дійшли. Далі вже було небезпечно і для тієї будови, і для людей, які там працювали, — розповідає “Вікнам” директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо.Але ми цілу зиму працювали з інформацією, яка би підтверджувала різного роду гіпотези про існування замку та орієнтувала про місця його розташування.


За словами Уляни Паньо, місце репресій на подвір’ї колишніх суду і в’язниці може збігатися із верхнім валом калуського замку і в’їзними воротами. Тому після завершення пошукових робіт розпочнуть археологічні розкопки. Музейники, щоправда, не сподіваються на швидкі темпи, адже працівників музейної сфери — небагато. Тож, до робіт максимально залучають волонтерів.


— Цьогоріч плануємо “опрацювати” територію Центру науково-технічної творчості та — оглянути розкоп біля кінотеатру “Відродження”, — каже Уляна Паньо.


Наукову частину археологічних розкопок проводитиме держпідприємство “Облархеологія”.


Усі, хто на волонтерських засадах хоче допомогти у проведенні розкопок, можуть телефонувати за номером телефону: (095) 490 82 97 — Богдан Яневич.

Автор: VIKNATV

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: