Так нині виглядає Сівка біля моста на вулиці Чорновола Перший – про надання дозволу на розробленняпроектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під прибережні захисні смуги річок Млинівка та Сівка на території міста Калуша сумарною орієнтовною площею 185 га (75 га – річки Млинівка і 110 га – ріки Сівка). Другим проектом рішення пропонується затвердити програму фінансування робіт з розроблення проектів землеустрою. Проект програми передбачає фінансування в обсязі 100 тис. гривень з міського бюджету, по 50 тис. гривень на поточний і наступний роки, інформують "Вікна".
Результатом виконання програми має стати визначення прибережних захисних смуг річок Млинівка та Сівка на території міста Калуша. Метою програми є охорона поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення.
Згідно із законодавством, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. За Водним кодексом, для малих річок розмір прибережної смуги становить 25 метрів (для середніх – 50, великих – 100). Однак якщо йдеться про територію міста, то тут ширина вздовж берега може становити і 10 метрів. У будь якому випадку має враховуватися існуюча забудова. Загалом статус прибережної захисної смуги обмежує можливості використання земельної ділянки.
Калуш має усі шанси стати одним з перших в області міст, де будуть визначені прибережні захисні смуги. Так, з регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області за 2016 рік, яка опублікована на офіційному сайті Мінекології, випливає, що на території міста 204 га землі займають водні об’єкти, з них 164 га – загальна площа річок та струмків. Прибережних захисних смуг – немає. Так само, як і в усіх інших містах області. Вони виділені лише на території районів.
Загалом на Прикарпатті водні об’єкти займають близько 24 тис. га території, а загальна площа прибережних захисних смуг – майже 83 тис. га. У цій же доповіді зазначено, що Сівка є помірно забрудненою річкою. Втім проби води відбирали у місці її впадіння у Дністер. Щодо Калуша, то, як відомо, центром міста тече в основному бруд і стоки, а річкові води у своїй основній масі – обвідним каналом через промзону.
У 2016 році проти 2015 якість води у Сівці погіршилася.
Щодо Млинівки, то даних щодо її забруднення на сайті Мінекології немає. Млинівка, протяжність якої не території міста становить 12 км, – рукотворна водойма. Навіть візуально за рівнем забруднення вона мало чим поступається Сівці в центрі Калуша. Питання стану міських річок вже не раз порушували і калушани, зокрема у петиціях, і влада. Втім це допомагає мало.
Щодо Сівки, то в останній петиції міська влада запевнила, що вже розробляється проект з відновлення водорегуляційної споруди у районі Домбровського кар’єру. Це повинно збільшити притік власне річкової води у первісне русло. Втім, не гарантує захисту від забруднення мешканцями міста відходами і стоками.
За природну каналізацію чимало людей мають і Млинівку. Нібито з цим влада бореться (причому не перший рік), але особливих якісних змін поки що не помітно. І навряд чи захисні смуги зможуть захистити річки міста від забруднення. Проблема не у законах і статусі, а у тому, наскільки ретельно влада і компетентні органи слідкують за їх дотриманням і карають порушників.
