Музикант зізнається, що дуже вдячний калушанам, які прийшли на концерт, і ледь себе стримав, аби не заплакати | Фото: Во Повернувся, щоб дати сольний концерт на площі Героїв та очолити музичний рекорд із одночасного масового виконання на гітарах композиції Gary Moore "Loner".
Виступ відбувся на День Незалежності України. У коментарі "Вікнам" Влад Дебрянський пригадав, як уперше грав джаз у шостій школі:
"Калуш 30 років потому. Вражень багато! Пам'ятаю, як виступав із гітарою у 1987 році в шостій школі, грав джаз. Але ніхто, крім мене, не слухав, було смішно насправді. Зараз — інша справа. Я маю концерти по всьому світу, постійно в роз'їздах, але це був дуже чуттєвий концерт для мене. Я ж народився, виріс в Калуші".
На концерт прийшли однокласники музиканта, яких не бачив понад 30 років:
"Не впізнав спочатку, але очі та погляд не змінилися. А вони підійшли і тестували, впізнаю чи ні! Микола Возняк, Віталій Гамеляк, Руслан Борячок, Олег Ткачівський, Роман Гургула ніби перенесли мене в машині часу до 1980-х. Навіть класна керівничка Тетяна Степанівна прийшла! Це було надзвичайно!".
Влад Дебрянський пригадав, що коли починав займатись музикою, то батьки не вірили, що музикант — це професія:
"Пізніше пишались, але я вже жив в Америці. Зараз вони вже не з нами, але завжди думав: якщо б вони мали можливість бути на моєму концерті... Частиною, я думаю, вони були на цьому концерті".
Музикант зізнається, що дуже вдячний калушанам, які прийшли на концерт, і ледь себе стримав, аби не заплакати:
"Знаєте, сонце було гаряче, гітарні струни нагрівались, на сцені було жарко, але люди під тим сонцем стояли, слухали джаз та блюз — в Калуші! Це так чудово!".
Мене вразив один хлопчик. Він грав на акустичній гітарі на рекорді з нами. Був охайно одягнений, в білій сорочці та чорному метелику. Він підійшов до мене після концерту та подякував, що зміг бути частиною рекорду та заграти свою улюблені пісню. Я себе стримав, щоб не розплакатись. Це було те, для чого я хотів зробити цей концерт — для таких маленьких геніїв. Я давно думав віддячити Калушу. Думаю і сподіваюсь, що це сталось. А ще, нарешті, Калуш тепер офіційно є частиною світової культури!".
На сольному концерті в Калуші Влад представив власні композиції. Каже, грати чи то в Монреалі, Нью-Йорку чи Калуші треба з душею:
"Узагалі, в мене є 5 альбомів. І вони всі різні. Колись я був підписаний на Orpheus Records/EMI в Нью-Йорку, то вони хотіли випускати мої джазові композиції. Vladosphere, Sun In Capricorn — відомі альбоми в США, але така музика культурно в Україні сприймається по-іншому. Хоча в США, особливо Vladosphere з піснею Life Of My heart, були в топі, навіть вище, ніж Phil Collins чи Lenny Kravitz. Я тільки одну пісню заграв з цих альбомів на концертів".
На думку музиканта, в Україні краще показувати душевну музику:
"Та і не тільки в Україні — майже той самий концерт я грав в Монреалі місяць тому — був повний аншлаг. Цікаво, що і в Монреалі, і в Калуші аудиторія майже подібна в реакції на мою музику. Тільки, думаю, в Монреалі вона частіше звучить. У Калуші на одну з композицій заграв "Несе Галя воду" — не знаю, чи люди впізнали, бо грав я своїм чином (Сміється. — Авт.). Я переконаний: якщо грати з душею, то чи це в Монреалі, Нью-Йорку, Лондоні чи Калуші — людяність нас об'єднує в чистоті душевності музики, як і у виконанні. Знову ж таки — переконався в цьому і в Калуші".
Моменти виступу Влада Дебрянського в Калуші — у відео "Вікон":